-
1 лжесвидетельский
кривосвідчий; (ложнопоказанный) кривосвідчений.* * *юр.лжесві́дчий, кривоприся́жний; ( ложно показанный) лжесві́дчений -
2 научно-исследовательский
науково-дослідчий. [Науково-дослідчий інститут мовознавства (Київ)].* * *науково́-до́слідний -
3 разыскной
юр.слі́дчий\разыскной о́й проце́сс — слі́дчий проце́с, дізна́ння
-
4 следственный
юр.1) слі́дчийые о́рганы — слі́дчі о́ргани
\следственныйый проце́сс — слі́дчий проце́с
2) ( относящийся к следствию) слі́дства (род. п.)\следственныйый поря́док — поря́док слі́дства
-
5 совещательный
дора́дчий\совещательныйый го́лос — дора́дчий го́лос
\совещательныйая ко́мната — кімна́та для нара́д
-
6 архитектор
архітектор, архітект, будівничий, будівник.* * *архіте́ктор, зо́дчий, -ого, будівни́чий, -ого; диал. архіте́кт -
7 законосовещательный
полит., юр.законодора́дчий -
8 запутывать
запутать1) что (перепутывать) - заплутувати, заплутати, запутувати, запутати, заборсувати, заборсати й забурсувати що, (о мног.) позаплутувати; (о волосах: взъерошить) кудлати, закудлати, куйовдити, за[с]куйовдити, (о мн.) покудлати, покуйовдити. -тать дело - заплутати справу;2) кого (приводить в замешательство) - заплутувати, заплутати, збивати, збити кого. [Слідчий заплутав його геть, він не знав, що й казати (Київ)];3) (увязывать верёвкой что-л.) зав'язувати, зав'язати, ув'язувати, ув'язати що, зашнуровувати, зашнурувати, ушнуровувати, ушнурувати що;4) кого во что - заплутувати, заплутати, уплутувати, уплутати кого в що, (о мног. поза[пов]плутувати), увертати, увернути, вкручувати, вкрутити кого в що; см. Впутывать. -тывать, -тать кого в дело - за[в]плутувати, за[в]плутати кого в справу, пришивати, пришити кого до справи. -тывать, -тать (завлечь кого во что) - заплутувати, заплутати кого в що, затенетити кого. [Щоб молодіж мою лицарську ви у любовні сіті заплутали? (Грінч.)]; (влюбить в себя) закохати кого в себе, закрутити кого, кому голову.* * *несов.; сов. - зап`утатьзаплу́тувати, заплу́тати и мног. позаплу́тувати; ( впутывать) уплу́тувати, уплу́тати; ( делать неясным) сплу́тувати, сплу́тати; ( сбивать) збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зі́б'є́ш); (сов.: попутать) поплу́тати -
9 зодчий
будівничий (-чого), будівник (-ка).* * *иск.зо́дчий, -ого; ( архитектор) архіте́ктор; ( строитель) будівни́чий, будіве́льник -
10 испытательский
випробницький; дослідницький, дослідчий.* * *1) випро́бувача (род. п.); дослі́дницький -
11 исследователь
-ница1) дослідник, дослідниця, дослідувач, -вачка чого. [Перші дослідники старого письменства (Єфр.)];2) уст. юрид. - слідчий (-чого); см. Следователь.* * *дослі́дник -
12 опрашивать
опросить допитувати, допитати кого, (о многих ещё) перепитувати, перепитати. [Слідчий допитує (перепитує) свідків. Прохаю голову зборів, щоб перепитав усіх присутніх]. -вать громко, криком - окликати. [Старшина через осаулів не раз і не два окликала військо, яка-б була його воля (Куліш)]. Опрашиваемый - допитуваний. Опрошенный - допитаний.* * *несов.; сов. - опрос`итьопи́тувати, опита́ти; ( допрашивать) допи́тувати, допита́ти -
13 особо
1) особе, осі[о]бно, особше, окроме, окремо, опріч(е), опроче, різно, нарізно, відрубно. Положите это -бо - покладіть це особе (особно, особше, окроме). Они живут -бо - вони живуть різно (нарізно). [З тієї роботи окроме треба ще спинитись на просвітній діяльності Грінченка (Єфр.)];2) см. Особенно 2. Следователь по -бо важным делам - слідчий в особливо важних справах.* * *нареч.1) ( отдельно от других) осі́бно, відру́бно, осо́бо; опрі́ч2) ( особенно) особли́во, особли́ве -
14 полководческий
полково́дницький, полково́дчий -
15 поселенец
поселенець (-нця), осельник, (из первых: пионер) осадчий (-чого), осадник.* * *поселе́нець, -нця; оса́дчий, -ого, оса́дниквоенный \поселенец — ист. військо́вий поселе́нець
-
16 распорядительный
1) розпоря́дливий2) спец. розпоря́дчий\распорядительныйое заседа́ние — розпоря́дче засі́дання
-
17 розыскной
1) розшуко́вий2) слі́дчий\розыскной о́е де́ло — слі́дча спра́ва
-
18 свидетель
сві́док, -дка; сві́дчий, -огобезмо́лвный \свидетель ль — см. безмолвный
благоро́дный \свидетель ль — ирон. сторо́нній спостеріга́ч
быть живы́м \свидетель лем чего́ — бу́ти живи́м сві́дком чого́
призыва́ть (приглаша́ть, брать) кого́ в \свидетель ли — см. призывать 1)
при \свидетель лях — при сві́дках, у прису́тності сві́дків
-
19 следователь
слі́дчий, -ого -
20 сыщик
2) ( следователь) слі́дчий, -ого
- 1
- 2
См. также в других словарях:
слідчий — а, е. 1) Стос. до слідства, слідчого. || Який здійснює слідство. || Признач. для ведення слідства. •• Слі/дчий експериме/нт слідча дія, яка полягає у перевірці дослідним шляхом у спеціально створених умовах можливості сприйняття яких небудь об… … Український тлумачний словник
зо́дчий — зодчий, его … Русское словесное ударение
військово-слідчий — прикметник … Орфографічний словник української мови
підслідчий — прикметник … Орфографічний словник української мови
слідчий — прикметник … Орфографічний словник української мови
судово-слідчий — прикметник … Орфографічний словник української мови
зо́дчий — его, м. Строитель, архитектор. Советские зодчие. □ Было заметно, что при постройке его [дома] зодчий беспрестанно боролся со вкусом хозяина. Гоголь, Мертвые души. Я хотел бы, чтобы ваятель и зодчий увидели в камне нечто большее, чем простую глину … Малый академический словарь
лжесвідчий — а, е, юр. Стос. до лжесвідчення … Український тлумачний словник
підслідчий — а, е, юр. Признач. для тих, хто перебуває під слідством … Український тлумачний словник
розвідчий — а, е, рідко. Те саме, що розвідувальний … Український тлумачний словник
свідчий — чого, ч., діал. Свідок … Український тлумачний словник
