-
1 слушність
-
2 слушність
жopportunity; chance, occasion -
3 слушність
- остіпра́вильность, справедли́вость; основа́тельность; де́льность; состоя́тельность; резо́нность; доказа́тельность -
4 слушність
słusznisfж. -
5 слушність
доказа́тельность, состоя́тельность -
6 слушність
სისწორე -
7 правый
1) правий, (устар.) десний. -вая рука - права рука, (рука-)правиця (ум. правичка), правша, десна. [Без ніженського полку, як без руки-правиці (Куліш). Не дарма звав її своєю десною (Стор.). Не аби-хто, а сам отець ключар, правша архиєреєва (Кониськ.)]. -вая сторона - правий бік. Крайняя -вая - крайня права. С -вой стороны, по -вую сторону - праворуч, справа, правобіч, десьбіч, подесьбіч, по правиці. [Станьте ви, праведники, по правиці, а ви, грішники, по лівиці (Гн.)]. В -вую сторону - у праву руку, (в)праворуч (преимущ. для понукания волов) цабе [Повертається цабе на міст (Свид.)] - см. Вправо. Находящийся с -вой стороны - правобічний, правобіцький, десьбічний. Держи -вее - бери правіше. В -вом кармане - у правій кешені;2) (о человеке, о деле: справедливый) правий, справедливий, правдивий, (невинный) безвинний, невинний, безневинний, безповинний, неповинний. [Боже правий (Грінч.)]. -вое дело - праве діло, справедлива справа. -вый путь - правдивий шлях; срв. Правдивый. -вые деньги - праведні гроші. Ходить -вым путём - ходити, робити правим робом. Быть -вым - мати рацію, мати слушність. [І він повну мав рацію, говорячи тут не про самого себе (Єфр.). Сестра де-в-чому має слушність (Л. Укр.)]. Вы -вы - ваша правда, маєте слушність, маєте рацію. Не я, а он был прав - не моя, а його правда була; (в доводах) не я, а він мав рацію (слушність). Его признали -вым - його визнано за правого, за невинного. Я считал себя морально -вым - я вважав себе за морально правого, правдивого. Кто прав, а кто виноват - хто правий, а хто винний.* * *I( противоположный левому) пра́вийпра́вая рука́ чья — перен. пра́ва рука́ чия́
пра́вая сторона́ — ( лицевая сторона материи) пра́вий бік
IIпра́вые па́ртии — полит. пра́ві па́ртії
пра́вий; ( справедливый) справедли́вий; ( правильный) пра́вильний -
8 правильность
1) (основательность) справедливість, правдивість, слушність (-ости). -ность соображений - правдивість міркованнів. -ность доводов - слушність доводів;2) правильність, поправність, доладність, регулярність, ретельність (-ости). -ность речи, перевода - правильність, поправність мови, правильність, вірність перекладу. -ность черт лица - правильність, доладність рис (пругів) обличчя. -ность чертежей - правильність, вірність, ретельність рисунків. -ность характеристики - справедливість, вірність характеристики. Срв. Правильный.* * *пра́вильність, -ності; слу́шність; правди́вість, -вості; справедли́вість; попра́вність -
9 правота
правота, правда, правдивість, правість, законність (-ости); (правильность) слушність, справедливість (-ости). [Суд чинитиме нехибний людям правотою (Куліш)]. Сознание своей -ты - свідомість своєї правоти (правди). Надеюсь на -ту своего дела - покладаюся на правість своєї справи. -та этих замечаний - слушність цих завваженнів. Признавать чью-л. -ту в чём - признавати кому рацію в чому.* * *правота́ -
10 верность
1) вірність, незрадність. [Вірність мужові];2) певність [Для певности візьми з нього розписку. Для більшої певности піду я з ним сам];3) правдивість, згідність. Засвидетельствовать верность - засвідчити правдивість. Верность оригиналу - згідність із первописом.* * *1) ві́рність, -ності, ві́дданість, незрадли́вість, -вості; щи́рість, -рості2) ві́рність, наді́йність, пе́вність3) пра́вильність, слушність4) ві́рність, несхи́бність, нехи́бність -
11 основательность
ґрунтовність, добрість; доладність, докладність, слушність (-ности). Признать -ность чьих заявлений - признати (визнати) рацію кому.* * *1) обґрунто́ваність, -ності; слу́шність; пова́жність; розва́жливість, -вості, розва́жність2) солі́дність; пова́жність, стате́чність3) мі́цність4) ґрунто́вність; докла́дність; серйо́зність -
12 expedience
n1) вигідність; слушність; раціональність; доречність; своєчасність2) доцільність3) практичні міркування, вимоги моменту; вимога часу4) безпринципність; опортунізм* * *= expediency; n1) доцільність; вигідність; раціональність; доречність; своєчасність2) практична доцільність, практичні міркування, вимоги часу; безпринципність, опортунізм -
13 благоприятность
1) сприятливість;2) догідність, слушність;3) приязність, ласкавість;4) прихильність, похвальність;5) щасність (оттенки см. в след. слове).* * *1) сприя́тливість, -вості; слу́шність, -ності2) схва́льність; прихи́льність -
14 plausibility
n1) правдоподібність; імовірність2) пристойність3) уміння викликати довір'я; зовнішня добропристойність* * *n1) правдоподібність, імовірність2) слушність3) уміння вселяти довіру; зовнішня благопристойність -
15 доказательность
доказовість, доказність, (убедительность) доводливість, слушність.* * *доказо́вість, -вості, дові́дність, -ності, дово́дливість; слу́шність -
16 expedience
n вигідність; слушність; раціональність; доречність; своєчасність; 2. доцільність; 3. практичні міркування, вимоги моменту; вимога часу; 3. безпринципність; опортунізм -
17 reasonableness
обґрунтованість, резонність, слушність; розумна необхідність; розумність, справедливість -
18 opportuneness
nсприятливість; слушність, своєчасність* * *nсприятливість; своєчасність -
19 plausibility
n1) правдоподібність, імовірність2) слушність3) уміння вселяти довіру; зовнішня благопристойність -
20 słuszność
ж правильність, слушність, справедливість; mieć słuszność: мати рацію
- 1
- 2
См. также в других словарях:
слушність — (слушность) справедливість, чесність; над слушность проти справедливості … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
слушність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
слушність — ності, ж. Абстр. ім. до слушний … Український тлумачний словник
слушность — слушність (слушность) справедливість, чесність; над слушность проти справедливості … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Невіста Христова — Один з найгарніших образів любови Христа до Церкви, а також до поодинокого віруючого, головно посвяченої дівиці, вживаний у богословській й аскетичній літературі це образ Церкви (або дівиці) невісти Христової. Останнім часом можна помітити деякі… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
розумний — а, е. 1) Який має ясний розум (у 1, 2 знач.). || Тямущий, кмітливий. || Який має освіту; письменний, грамотний. || Який має великий життєвий досвід, знання. || розм. Слухняний, розсудливий (про дітей). || Який виражає розум. || Вправний, умілий… … Український тлумачний словник