-
1 скот
-у и -а́скот; скоти́на -
2 Скот
див. Скот, Іоан Дуне -
3 скот
ч див. худоба -
4 скот
skotч. -
5 скот
პირუტყვი -
6 скот
быдлагавядажывёла -
7 Скот, Іоан Дуне
Скот, Іоан Дуне (бл. 1266, Макстон, Шотландія - 1308) - шотл. філософ, критик томізму, теолог. Навчався в Оксфорді; викладав у Оксфордському і Паризькому ун-тах. С. - автор багатьох творів, знаний не тільки як коментатор Аристотеля, Порфирія і Петра Ломбардського, а й оригінальних ідей. С. виступав проти спроб примирення теології і філософії. Він проводив чітке розмежування між ними за предметом (Бог чи буття), методом (переконання чи дискурс), логікою (одкровення або абстракція) і метою (спасіння або пізнання) Ф. ілософію має цікавити Бог як першобуття, першосуще. Першосуще існує актуально, що робить можливим "бування" усього іншого. Докази буття Бога, за С., - це докази існування нескінченного буття. Доказ не може бути апріорним і виходити з визначення поняття Бога; він може бути тільки апостеріорним, тобто вести розум від наслідків до їх причин. З існування Першого Буття виводиться можливе буття як акт свободної Божественної волі. Стосовно процесу пізнання та взаємодії суб'єкта й об'єкта визнає чуттєве пізнання та узагальнюючу роль інтелекту. В людині над усіма видами діяльності панує не розум, а воля. Тому знання - не причина:бажання, а тільки його умова. Розум вказує на можливість вибору, проте вибір робить воля. Чим ближче людина до Бога, тим імовірнішим стає співпадання воль, тим більшим для людини є шанс на спасіння. С. - концептуаліст; визнавав реальним існування одиничних речей. Проте реальність їх усвідомлюється завдяки родам і видам буття. Бо рід і вид - це перш за все реальність зв'язків, тобто суто загальне (універсалія). Реальність одиничного дана через роди і види (які споконвічно існують), бо якби одиничне було дано нумерично, то у природі панував би хаос.[br]Осн. тв.: "Оксфордський твір"; "Трактат про першопочаток" та ін. -
8 Дунс Скот
див. Дунс Скот, Йоган -
9 Дунс Скот, Йоган
Дунс Скот, Йоган (бл. 1266, Макстон, Шотландія - 1308) - шотландськ. філософ, теолог. Член францисканського ордена(од 1278 р.). Нетривалий час навчався в Оксфорді, потім протягом трьох років - у Парижі. Викладав в Оксфорді, Парижі, Кельні. Філософія, за Д.С., не повинна бути служницею теології, вона теоретично пізнає світ, спираючись на розум і волю, більшість теологічних суджень не піддається раціональному обґрунтуванню і не потребує його. Головною категорією своєї філософії Д.С. робить буття., що охоплює всю дійсність, включаючи і Бога, і може бути предметом як знання, так і віри. Як предмет знання, буття конкретизується через проблему матерії і форми. Форму Д.С. розглядає як початок, що надає речам індивідуальності. Індивідуальне для нього важливіше за загальне. Загальні поняття не є продуктом тільки людського розуму, а закорінені в "формальностях" речей. Позицію Д.С. не можна однозначно віднести ні до номіналізму, ні до реалізму, проте його зацікавленість індивідуальним дає підстави вважати її ближчою до номіналізму. Засобом пізнання індивідуального у Д.С. є чуттєві споглядання, з яких починається пізнання і в яких інтелект в процесі абстрагування знаходить загальну природу і утворює загальні поняття. Процес пізнання має вольовий, активно-діяльний характер. Сутність людини вкорінена в діяльності свободної волі. В концепції Д.С. проступають нові щодо ортодоксальної схоластики риси: емпірично-сенсуалістична тенденція, інтерес до математики та природознавства, скептицизм стосовно раціоналістичної теології. Вчення Д.С. - визначного представника францисканської школи - протистояло домініканській схоластиці, що знайшла найбільш завершений вираз в системі Томи Аквінського.[br]Осн. тв.: "Питання стосовно книги Аристотеля"; "Про душу"; "Про першопринцип"та ін. -
10 Іоан Дуне Скот
див. Скот, Іоан Дуне -
11 Йоган Дунс Скот
див. Дунс Скот, Йоган -
12 Йоган Скот Еріугена
Йоган Скот Еріугена (бл. 800 - 810, Ірландія - бл. 877) - середньовічний богослов і філософ. Освіту здобув в одному з ірландських монастирів. Од початку 840-х рр. проживав у Франції, при дворі Карла Лисого.У своїх поглядах був послідовником Св. Августина та Псевдо-ДіонісіяАреопагіта; твори останнього від 855 р. почав перекладати з грецьк. на лат. мову, супроводжуючи власні переклади детальними коментарями. Філософська система Й.С.Е. близька до пантеїзму з виразними елементами діалектики та містицизму. Прагнув довести, що і розум, і одкровення є джерелами істини, тому не суперечать одне одному. У творі "Про поділ природи" ("De divisione naturae") обґрунтовує пантеїстичну ідею, що Бог і світ об'єднуються в єдиному понятті "сущого", або "природи". До "природи" Й.С.Е. відносить не тільки те, що є, а й те, чого нема. Вся природа поділяється ним на чотири класи: 1) "природа, що творить, але не є створеною", тобто Бог як предковічна першопричина всіх речей; 2) "природа, що творить і сама створена", тобто ідеї (типу платонівських), що існують у Богові; 3) "природа, що створена, але сама не творить", тобто світ одиничних речей, і 4) "природа, що не творить і не створена", тобто знову Бог, але не як творець, а як мета й призначення всіх речей. Усе, що випромінюється з Бога, прагне повернутися до нього; отже, кінець усіх речей збігається з їхнім початком. Переклад Й.С.Е. творів Псевдо-Діонісія Ареопагіта справив великий вплив на середньовічну думку, хоч основний твір самого філософа - "Про поділ природи" - мав доволі незначне поширення (до того ж, його не раз як єретичний засуджувала церква).[br]Осн. тв.: "Про божественне передвизначення"; "Про поділ природи". -
13 затріскотіти
див. затріщати -
14 тріскотіння
сrattle, clatter, continual crackling -
15 тріскотіти
див. тріщати -
16 затріскотіти
см. затріскотати -
17 потріскотіти
см. потріскотати -
18 протріскотіти
см. протріскотати -
19 тріскотіння
см. тріскотання -
20 тріскотіти
см. тріскотати
См. также в других словарях:
скот — скот, а … Русское словесное ударение
скот — скот, а … Русский орфографический словарь
скот — скот/ … Морфемно-орфографический словарь
СКОТ — муж. скотина жен., ед. и собир. общее название домашних, хозяйственых животных: лошадь, корова, верблюд, овца, коза, олень и пр.; но, как встарь, так и поныне, б.ч. волы и коровы. В татарех изомре все, и кони, и скоты, и овцы, ·летописн. Крупный… … Толковый словарь Даля
СКОТ — СКОТ, скота, муж. 1. только ед., собир. Четвероногие домашние сельскохозяйственные животные. Рогатый скот. Племенной скот. Крупный, мелкий скот. Вагон для скота. 2. перен. Грубый, подлый человек (прост. бран. вульг.). «Выведите вон этого скота!»… … Толковый словарь Ушакова
СКОТ — см. Дуне Скот; см. также Иоанн Скот Эриугена, Философский энциклопедический словарь. 2010 … Философская энциклопедия
скот — симментал, зверюга, невежа, мразь, грубиян, стервец, тварь, ублюдок, зараза, подлец, жлоб, козел, швиц, негодяй, подлюка, животина, сволочь, животное, тягло, скотина, говнюк, животные, волосы, зверь, прохвост, шортгорн, сволота, мерзавец, дрянь,… … Словарь синонимов
СКОТ — СКОТ, а, муж. 1. Сельскохозяйственные млекопитающие животные. Домашний с. и птица. Крупный рогатый с. Племенной с. Молочный с. Рабочий с. Загон для скота. 2. перен. То же, что скотина (во 2 знач.) (прост. бран.). С. ты этакий! | прил. скотный, ая … Толковый словарь Ожегова
скот — СКОТ, а, м Сниж. Презр. Человек грубый, низкий, подлый. Петров вес себя на встрече как скот: сквернословил, угрожал всем … Толковый словарь русских существительных
Скот — м. Четвероногие сельскохозяйственные животные; скотина. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
скот — [скот] ту/ та/, м. (на) скоут і// то/в і … Орфоепічний словник української мови
