Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

сколок

  • 1 сколок

    ч
    copy, pricked pattern

    Українсько-англійський словник > сколок

  • 2 сколок

    -лка; спец.
    ско́лок

    Українсько-російський словник > сколок

  • 3 мистецтво

    МИСТЕЦТВО - знаково-семіотична галузь людської культури, яка, на відміну від інших засобів комунікації, позначена намаганням у всіх своїх повідомленнях поєднати відтворювану у цій галузі конкретність світу з тими чи тими його узагальненими сенсами. Будь-який мистецький, у широкому значенні, текст обов'язково надає конкретності універсального характеру, що і є основною ознакою художнього образу як головного будівельного матеріалу у М. Художній образ - особливий знаковий сколок зі світової - природної чи людської - дійсності, який унікальним чином органічно поєднує той чи той її фрагмент з універсальними значеннями. Відповідним чином мистецький твір у всьому часовому діапазоні художньої творчості постає передовсім як особливий інформаційний процес надзвичайної смислової місткості. М. - комунікація, у якій повідомленням є текст у повному своєму знаково-семіотичному складі, внаслідок чого це повідомлення набуває інформаційної ваги, по суті, незрівнянної з усіма іншими семіотичними інструментами культури. Фундаментальна риса М. - орієнтація на конкретність світу у її зв'язку з утвердженими чи утверджуваними культурою стратегемами останнього - і визначає надзвичайну тривкість мистецької діяльності у всьому часі і просторі людської історії від давнини до сучасності. Проте різні епохи цієї історії необхідно дають і різні форми М., хоча й зберігають вказану його фундаментальну рису. Так, "досучасне" М., від архаїки до початку Нового часу, обов'язково переплітається з іншими галузями ідеологічної діяльності тогочасної людини - від релігії аж до правничої сфери, відтворюючи передовсім світогляд великих спільнот-колективів тих епох В. ідповідним чином таке М. позначене ослабленою авторською індивідуальністю або навіть її повною відсутністю І. сторія того М. постає насамперед як його поступова, але неухильна емансипація від згаданих інших галузей культурно-семіотичного Всесвіту і паралельно від обов'язково надособистого бачення світу, притаманного тій добі. Від часів європейського і цілої серії азійських "ренесансів" М. починає орієнтуватися вже на підкреслено індивідуальний, "авторський" погляд на дійсність. Відтак головною семантикою М. стає сама ця дійсність, уже позбавлена попередніх надособистих, колективно-міфологічних інтерпретацій. Отож, якщо раніше М. відтворювало "світогляд", то віднині - сам світ у всій його проблематичності і незавершеності. Уся мистецька сума Нового часу постає як безнастанне побільшення у ньому, з одного боку, індивідуальної авторської ініціативи, аж до злободенної постмодерністської ексцентрики, а з другого, тих чи тих художніх способів до відтворення віднині плинного, принципово незавершеного, "гераклітівського" світового процесу. М. відповідно віддзеркалює і цей процес, і авторську особистість у ньому. Вже на порозі Нового часу, а особливо у розпалі романтизму, до мистецької семантики і взагалі поетики невід'ємно ввійшла і та велика народно-колективна особистість, до якої належить той чи той митець. Це надає усім подальшим мистецьким формам відповідної національної забарвленості, котра у своїй своєрідності особливим чином уточнює як авторику особистісно художника, так і характер, типологію відтворюваного ним світу. Характерно, що саме в час романтизму здіймається полеміка довкола гіпотетичної прийдешності М., яка у певних своїх крайнощах (Гегель) доходить до сумнівів у самій можливості такої прийдешності - у зв'язку з бурхливим загальним розвитком людського семіозису, - особливо у напрямі абстрактної інформації. Проте ці песимістичні прогнози, зважаючи на інтенсивну мистецьку продуктивність сучасності, все ж таки не справдилися Р. азом з тим М. Нового часу від барокової доби і далі доволі різко диференціювалося на "авторське" і на "масове", які наразі перебувають у безсумнівному, незрідка тяжкому конфлікті. Не виключено, що цей доволі драматичний поділ сучасної мистецької праці зумовлений неуникною необхідністю, з одного боку, відтворення особистісного багатства новоєвропейської цивілізації, а з другого, фіксації загалом сталих і доволі елементарних світоглядів великих людських мас у ній, що з'явилися на історичному обрії "насамкінець" Нового часу.
    В. Скуратівський

    Філософський енциклопедичний словник > мистецтво

См. также в других словарях:

  • сколок — См …   Словарь синонимов

  • СКОЛОК — СКОЛОК, сколоть, см. скалывать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • СКОЛОК — СКОЛОК, сколка, муж. 1. Отколовшийся или сколотый кусок чего нибудь. 2. Узор, скопированный путем накалывания иглой (спец.). 3. перен. То, что заключает в себе черты сходства с чем нибудь другим, подобие (книжн. неод.). Толковый словарь Ушакова.… …   Толковый словарь Ушакова

  • СКОЛОК — СКОЛОК, лка, муж. 1. Отколовшийся или отколотый кусок чего н. С. камня. 2. перен. Явление, в к ром имеются черты сходства с чем н. другим, подобие. Сколки чужих мыслей. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • сколок — 1. СКОЛОК, лка; мн. сколки; м. 1. Отколовшийся или отколотый кусок чего л. С. янтаря. Бусы из сколков малахита. 2. с кого чего; кого чего. Точное подобие, копия кого , чего л. Герой книги с. людей потерянного поколения. Декорация к спектаклю… …   Энциклопедический словарь

  • СКОЛОК — Андрей Сколок Феодоров сын, послух в Белозерском уезде. Ок. 1495. А. К. II, 482. Богуш Олексеевич Сколок, хорунжий оршанский. 1571. Арх. Сб. IV, 249 …   Биографический словарь

  • сколок — род. п. лка сколотый узор , сколоть, сколю. От колоть. Горяев (ЭС 323) пытается объяснить это слово из франц. саlquе, calquer, что неверно. Против см. Преобр. II, 304 …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Сколок — м. 1. Отколовшийся или отколотый кусок чего либо. 2. Узор, снятый с подлинника путем накалывания. 3. перен. разг. Точное подобие, копия кого либо, чего либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • сколок — сколок, сколки, сколка, сколков, сколку, сколкам, сколок, сколки, сколком, сколками, сколке, сколках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • сколок — ск олок, лка (сколотый или отколовшийся кусок; точное подобие; узор) …   Русский орфографический словарь

  • сколок — (2 м), Р. ско/лка; мн. ско/лки, Р. ско/лков …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»