Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

скиба

  • 1 Скиба виѡранная

    Скиба виѡранная толща

    Синонїма Славеноросскаѧ > Скиба виѡранная

  • 2 ломоть

    скиба, шматок (-тка), кусок (-ска). -моть хлеба - скиба, скибка, шмат (-та), шматок (-тка), луста, лустка, крумка, кімса хліба, (зап.) байда, байдиця хліба; (большой) партика хліба; (отломанный) ламанець (-нця); срв. Ломтик. [Відрізана скиба від нашого хліба (Квітка). Врізав собі скибку хліба (Звин.). У мене лусти хліба нема (Черкащ.). Урізала хліба дві крумки (Проскурівщ.). Ускочиш у хату та одлупиш кімсу хліба (Борзенщ.). Мати дала дитині партику хліба в руку (Звин.). Ішов старець по долині, з ламанцями у торбині (Гліб.)].
    * * *
    ски́ба; парти́ка; ( поменьше) ски́бка; ( кусок) шмато́к, -тка́, кусо́к, -ска́, ку́сень, -сня; ку́сник

    Русско-украинский словарь > ломоть

  • 3 Земля

    1) (земной шар) земля;
    2) (вещество; прах) земля;
    3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;
    4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);
    5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;
    6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;
    7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;
    8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].
    * * *
    астр.
    Земля́

    Русско-украинский словарь > Земля

  • 4 земля

    1) (земной шар) земля;
    2) (вещество; прах) земля;
    3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;
    4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);
    5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;
    6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;
    7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;
    8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].
    * * *
    I
    земля́; (земельный надел; почва, грунт) ґрунт, -у; ( о веществе) землю́ка, торж. персть, -ті; ( приусадебный надел) помі́рок, -рку

    до \земля ли́, к \земля ле́ — ( книзу) до землі́, додо́лу

    II
    ( буква) земля́

    Русско-украинский словарь > земля

  • 5 коврига

    1) (целый хлеб) хліб, хлібина, бухан, (зап.) бохон, (небольшая) хлібеня (-няти), хліб'я (-б'яти), буханець (-нця) (зап. бохонець), буханка, кулидка; срвн. Коровай. [Борошна тільки на раз, та й то хлібини на дві (Грінч.). Собака взяв з столу буханець хліба (Грінч.). Візьми з собою буханку хліба (Липовеч.)];
    2) (ломоть хлеба) скиба, партика, шмат хліба.
    * * *
    хліб, хліби́на, буха́н, -а; ( поменьше) бухане́ць, -нця́, буха́нка; ( каравай) корова́й

    Русско-украинский словарь > коврига

  • 6 кусок

    Кусочек
    1) (часть чего-л.) шматок (-тка), шматочок (-точка), кусок (-ска), кусень (- сня), кусочок (-чка), кусник (-ка), кусничок (-чка), (зап.) штука, штученька, кавалок (-лка), кавалочок (-чка), кавальчик (-ка). [Проханий шматок горло дере (Приказка). Миска пшона, кусок сала, то до мене вся приправа (Пісня). Кусок полотна (Полт.). Відвалив криги оттакий кусень (Казка). І розірвав свою міцну присягу, мов кусничок гнилої шовковинки (Куліш). Іцка розірвало на штуки (Франко). Живцем порубали на штуки (Маковей). Білі пальці - на кавальці, а рученьки - на штученьки (Пісня). То і курку, і печеню, і кавалок кишки, все, що було у торбині, стеребив до кришки (Рудан.)]. Лакомый -чек - ласий шматочок. -сок кожи - шкурат, шкураток (-тка). [Дметься мов шкураток на вогні (Квітка)]. -сок дерева, железа - кусок дерева, заліза. -сок мыла - брусок (-ска) мила. В мелкие -ки - на шмаття, на шкамаття, на к[г]амуз, вдрізки, на дрізки, на (в) скалочки, (пров.) на канцурки, на ґанзур; срвн. Вдребезги. [Вхопив мене і розтерзав на шмаття (Куліш). На шкамаття шматували тіло (Франко). Строщити на дрізочки (Номис). Розіб'ю в скалочки отой каламарчик (Г. Барв.). Так той меч на канцурки й розскочився (Манж.). Солому б'є на ґанзур (Сл. Гр.)]. Резать на - ки - кришити, краяти, батувати; срвн. Резать, Крошить. Составлять из -ков - штукувати. [Штукована спинка в палятурці (Звин.)];
    2) (ломоть) скиба, скибка, скибочка, кусок, кусень, шматок, луста, лустка, лусточка, партика, (диал.) кімса, ламанець, минтус. [Відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб.). Скибка кавуна, дині. Бог дав роток, дасть і кусок (Номис). Добрий кусень лежав у нього за пазухою (Франко). Хліба шматок дасть біг (Номис). Хоч яшна луста, та пшеничне слово (Номис). Лустку хліба посолю (Кониськ.). Іди робити на хліба партику (Сл. Гр.). Пастух за ворота, кімса в його коло рота (Номис). Ішов старець по долині з ламанцями у торбині (Гліб.)]. -чек (ломтик) сала - кришеник. [На стіл повну миску сала кришениками (Кониськ.)]. Он имеет -сок хлеба - він шматок хліба має; він живе в достатках, він не знає біди;
    3) (клочок) клапоть (-птя), клаптик, латка, латочка, скибка, скибочка. [Купив клаптик землі (Грінч.). Вихопив з моїх рук папір, порвав і, ховаючи клаптики, кинув на мене погляд повний гніву (Васильч.). Велике щастя - латочка землі (Коцюб.). Крутиться один з одним на своїй скибці (Коцюб.)];
    4) (о твёрдой массе) грудка, грудочка, дріб (р. дробу), дрібок (-бка), дрібочок (-чка). [Цур дурня та масла грудка! (Номис). Грудочка соли (Сл. Гр.). Дріб соли, дріб! (Веснянка). Дайте соли два дрібочки, посолити огірочки (Пісня). Доволі кинуть курева дрібочок (Л. Укр.)]. -сок, -сочек сахара, мела, льда - грудка, грудочка цукру, крейди, льоду;
    5) -сок (материи: штука) - штука, (полотна: скаток) сувій (-вою). [Прийшов мужик до крамниці, сукно оглядає, перекинув штук із двадцять, все не добирає (Рудан.)].
    * * *
    1) шмато́к, -тка́, кусо́к, -ска́; шмат, ку́сень, -сня, ку́сник; диал. кава́лок, -лка; ( комок) гру́дка; ( клочок) кла́поть, -птя; ( ломоть) ски́ба, ски́бка

    \кусок хле́ба — а) прям. шмато́к (кусо́к; ку́сень, ку́сник; ски́ба, ски́бка) хлі́ба; б) перен. шмато́к (кусо́к) хлі́ба

    2) (отрез, штука ткани) шту́ка, суві́й, -во́ю, кусо́к; поста́в, -у

    Русско-украинский словарь > кусок

  • 7 отпахивать

    I. отпахать
    1) кінчати, скінчити орати, оранку, переставати, перестати орати, оборатися. -хав, да за бороньбу - оборавшись, та й за боронування;
    2) відорювати, відорати. -нный - відораний [Відорана скиба]. -ся - відорюватися, відоратися, оборатися, (о мн.) пооборюватися. Мы совсем -лись и обсеялись - ми геть оборались і обсіялись.
    II. см. Пахнуть, Отдавать (запахом).
    III. отпахнуть (полу, занавеску) см. Распахнуть. -вать, -нуть (мух), -ся (от мух) - см. Отмахивать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - отпахн`уть
    відкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти ( открывать); ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и порозкрива́ти; (отстегивая, отвязывая) відпина́ти, відіп'я́ти и відіп'ясти́ и відіпну́ти; ( полу одежды) відгорта́ти, відгорну́ти и повідгорта́ти, відкида́ти, відки́нути и повідкида́ти

    Русско-украинский словарь > отпахивать

  • 8 пласт

    шар, верства, ряд. -аст земли при пахании - скиба. -аст земли в одну лопату - штих. [Викопав яму шість штихів. Пихи на чотири штихи]. -стом падать (о человеке) - крижем падати, упадати. -ами лежать - суплаш лежати. Наложить -аст - наверст(вув)ати. Образующий -асты - пластуватий.
    * * *
    шар, -у, верства́, пласт, -а; ( земли при пахоте) ски́ба

    \пласт земли́ в одну́ лопа́ту — штих землі́

    лежа́ть пласто́м (как \пласт) — лежа́ти кри́жем

    пласта́ми лежа́ть — су́плаш лежа́ти

    Русско-украинский словарь > пласт

  • 9 Гомзуля

    1) скиба, луста, шматок (хліба);
    2) см. Гомза.

    Русско-украинский словарь > Гомзуля

См. также в других словарях:

  • Скиба — фамилия: Скиба, Александр Евгеньевич русский поэт, участник Ордена куртуазных маньеристов. Скиба, Михаил Матвеевич (1902 1980) советский ученый в области гидравлики, доктор технических наук, профессор. Скиба, Роман Степанович (род. 1970)… …   Википедия

  • СКИБА — Скиба, отрезанная от хлеба (отрезана скиба от хлеба). Дон., Одесск. О человеке, который становится чужим для кого л., отдаляется от кого л. СДГ 3, 121; КСРГО …   Большой словарь русских поговорок

  • СКИБА — син. термина чешуи тектонические. Применяется польскими геологами для внешних флишевых Карпат. Геологический словарь: в 2 х томах. М.: Недра. Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др.. 1978 …   Геологическая энциклопедия

  • Скиба — СКИБИН СКИБКИН СКИБА Одна из хлебных фамилий, образованных от названий изделий из теста (Булкин, Коржев и т.пю).(Э) В словаре Даля скиба, скибка, скебка щепка, ломет хлеба, а также пласт земил из под плуга, целина в общем. От какого значения… …   Русские фамилии

  • СКИБА — Иванец Скибка, любомльский крестьянин. 1564. Арх. VII, 2, 337. Иван Скиба, атаман запорожский. 1649. Ю. З. А. VIII, 283 …   Биографический словарь

  • Скиба, Роман Степанович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Скиба. Роман Степанович Скиба укр. Роман Степанович Скиба Дата рождения: 26 октября 1970(1970 10 26) (42 года) …   Википедия

  • Скиба, Михаил Матвеевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Скиба. Скиба Михаил Матвеевич Дата рождения …   Википедия

  • Скиба, Герхард — Герхард Скиба (родился в 1947 году)  политик в области коммунального хозяйства (СДПА). Биография Мемориальный камень против войны и ф …   Википедия

  • скиба — ломоть , зап., смол., калужск., орл., курск., новгор., псковск. (Даль), скибка кусок, кусочек , донск. (Миртов), скипа – то же, новгор. (Даль), олонецк. (Кулик.), укр. скиба, блр. скiба. Через польск. skibа – то же из д. в. н. scîba ломоть… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • скиба — и, ж. 1) Смуга, шар землі, яку вивертає плуг під час оранки. || Така смуга землі як одиниця виміру орної площі. •• Сі/яти (розсіва/ти) по ски/бі сіяти злаки, багаторічні трави та ін. по вивернутих під час оранки шарах цілини, поля. 2) Відрізаний… …   Український тлумачний словник

  • скиба — [ски/ба] бие, д. і м. б і …   Орфоепічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»