сиру

сирӯдян

Колобок

1) (катыш) балабух (-ха), балабуха, балабушок (-шка), балабушка. -лоб сыру - кружало сиру, голова (головка) сиру. -лоб глины - вальок (брила) глини;

2) (хлебец) колобок (-бка), бухан (-на), буханець (-нця), (зап.) боханець, буханчик, буханка. [Баба замісила яйцями борошно, спекла колобок (Рудч.)];

3) (лепёшка) корж (-жа), коржик, пляцок (-цка);

4) -лоб и -лоба - см. Жмыхи.

(самец крупного рогатого скота) огус; (кастрированный) чар; (олень) сирӯ (вин. сирӯва); (кастрированный) актакӣ; (дикий олень) кувэркэ̄н; (изюбр) бугэ, нюӈчэн

(устой моста) мост тэкэнин, мост бакчан

(домашний) орон, бугу диал.; (холощёный) акта, актакӣ; (убойный) сагдаткӯ; (одичалый) гэлӯн, дэлимчэ̄, курбукӣ диал.; (безрогий) тэпулӣ; (с полуотпиленными рогами) калтакаранды; (верховой) угучак, ӯчак диал., укчак диал.; (вожак в стаде) ка̄тэр; (белой масти) багдача̄н, чэлкэ; (коричневой масти) боронко̄н мэӈты; (пёстрой масти) алаг, бугды диал.; (с белой полоской на носу) бугуды; (горбоносый) бугикэ; (пороз) сирӯ (вин. сирӯва); (новорождённый) со̄нӈа, со̄нӈа̄ча̄н; (телёнок до одного года) эӈнэкэ̄н; (одного-двух лет) а̄вала̄ка̄н; (двух-трёх лет) иктана, гэрбӣчэ̄н диал.; (трёх лет) нёга̄рка̄н, мулка̄ча̄н; (трёх-четырёх лет) кэтэ харин; (четырёх-пяти лет) мутуча̄; (пяти-шести лет) гилгэ; (шести-семи лет) амарка̄н; (семи-восьми лет) умнэ̄ дюптырӣ; (восьми-девяти лет) дю̄рэ̄ дюптыри; (дикий) бэюн, багдака̄, куярка диал., корейка диал., курейка диал.; (бык) хе̄мир; (самка) нимака̄н, мача̄лэ диал.; (дикий новорождённый) со̄нӈа̄т; (дикий до одного года) миӈнэн; (дикий до двух лет) ча̄нэку, хавалака̄ча̄н; (дикий до трёх лет) хе̄лбуча̄н, мэӈэты; (дикий свыше трёх лет) дипкэ; (благородный) бугэ, буг диал.

(олень-производитель) сирӯ (вин. сирӯва), бука диал., корбо диал.

і[и]крина. [Він проковтнув сиру икрину, а та икрина понялася з водою, та й завелася у череві рибка (Звин.)].

* * *

Капелечка

1) (ум. от Капля) крапелька, крапка, крапелинка, крапелиночка (и краплинка, краплиночка), капелька, капелинка, капелиночка, капелюшечка, капочка, капинка, капиночка, цяточка, цятинка, цятиночка. [Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку (Н.-Лев.). А дощику ніхто і крапелинки не бачив (Квітка). Де-б водиці дістати краплинку (Л. Укр.). Ні кришечки, ні капельки (Номис). Ні цятиночки води (Г. Барв.). Гасу в нас ані капочки нема (Звин.)]. По -ке - по крапельці, по капельці;

2) (крошка, малость) крихта, крихі[о]тка, дрібка, рісонька, рісочка, (немножко) трішки, трішечки чогось (см. Малость); капка, капочка, капинка, капиночка, капелинка, цяточка, цятинка и т. д. [І там, кажуть, любов, де її і капелинки нема (Квітка)]. -ку (чуточку) - крихітку, капельку, крапельку, капку, капочку, капинку, цятку, цяточку, цятиночку, кріпточку, (немножко) трішки, трішечки чогось. [Капельку там було сиру (Сл. Гр.). Ми восени таки похожі хоч капельку на образ божий (Шевч.). І трішки не цікавий (М. Вовч.). При правді є й брехні капинка (Франко). Ви добре знаєте, що ніби трохи руденькі, кріпточку голомозенькі (плешивые) (М. Вовч.)]. Дайте мне -ку вина - дайте мені крапельку (капельку, ріску) вина, (немножко) трішки (трішечки) вина. Ни -ки - ні крихти, ні крихітки, ні кришки, ні (ані) кришечки, ні трішки, ні трішечки, (реже) ні капочки, ні капелинки, ні капиночки и т. д. [Невже мене не любиш ти ні крихти? (Тобіл.). Він весело, ні кришки не замішавшись, почав розмову (Н.-Лев.). Та й став читати щось таке, що я ані крапиночки не зрозумів (Франко)]. Ни -ки не хочется - ні крихти (ні кришки) не хочеться, і на крихту не минеться чогось кому.

* * *

1) уменьш.-ласк. кра́пелька, ка́пелька, крапли́нка, крапли́ночка, крапели́нка

2) ( малое количество) ка́пелька, капели́нка, крапли́нка, крапли́ночка, кра́пелька, кри́хта, кри́хітка, кри́шка, кри́шечка; ( немножко) тро́шки, трі́шки, уменьш.-ласк. тро́шечки, трі́шечки

1) копито (мн. -пита, -пит, -питами), копит (р. -та, мн. -пити, -тів, -тами), (у двукопытных) ратиця, ракотиця. [Вороний коню, чом води не п'єш, копитами сиру землю б'єш? (Пісня). Їх нога роздавить або копит звіряти польового (Св. П.). Иноді трапляється, що копит репається (Корольов). Мій підсвинок ракотицями дереться об хворост (Н.-Лев.)]. Ослиное -то - осляче копито;

2) -ты (масть в картах) - черва, чирва;

3) -то львиное, бот. Alchemilla vulgaris L. - приворотень (-тня).

* * *

I. мука, (скорбь душевная) гризота, згризота, (боль) біль (р. болю), (страдание) страждання; срв. Мучение. [Він терпів муку од свого кохання (Н.-Лев.). Одної тяжкої години, переживаючи велику душевну гризоту (Єфр.). Той сумний жаль, та пекуча згризота, що, не вгаваючи, шарпає його від молодих літ (М. Вовч.). Я думав: там щасливий край, там невідомі наші болі (Самійл.)]. Муки (пытка) - муки, тортури. [Я тебе прошу: не завдавай тортур моєму серцю (Л. Укр.)]. -ки ада - пекельні муки (тортури). -ки вечные - довічня мука. Предать -кам - віддати на муки. Подвергнуть -кам - взяти на муки.

II. борошно, (особ. зап.) мука; (из предварит. ободранного зерна) шеретоване борошно; (мелево) мливо. [Де борошно, там і порошно (Номис). «Ото, тату, маєм воду», - каже циганчук, - «а якби нам іще сиру та муки до рук, - наварили-б вареників» (Рудан.). У нас і жмені млива немає (Кам'янеч.)]. Ржаная, пшеничная -ка - житнє, пшеничне борошно. Крупичатая -ка - питльоване борошно, питльованка, питель (-тлю), питлівка, крупчатка. [Коники пурхнули з санками в сніг, неначе в питльоване борошно (Н.-Лев.). На питель, на питель пшеничка ся меле (Гол. II)]. Пылить, напылить -кой - борошнити, наборошнити. [Хто це наборошнив на лаві? (Богодух.)]. Пачкаться, запачкаться в -ку - борошнитися, заборошнитися, уборошнитися, убратися в борошно.

* * *

и Надо предл.

1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;

2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;

3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.

* * *

тж. н`адо; предл. с твор. п.

1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

нрч. трошки, (диал.) трішки, (чуть-чуть) мало-небагато, мало-мало, (перен.) кап(е)лину, капелинку, капельку, дрібочку, жмі[е]ньку, (диал.) капочку. [Випий трошки цього зілля (Шевч.). Трошки того віку, а як його важко прожити (Коцюб.). Молодиця гарна, трошки кирпатенька (Квітка). Парубки були русяві з трошки горбатими носами (Н.-Лев.). За таку ласку, щоб хоч мало-мало прислужитись (Квітка). Треба-ж таки хоч мало-небагато знати історію (Грінч.). Капельку там було сиру (Сл. Гр.). Капочку чогось (Сл. Желех.)].

* * *

оттопить від[ви]топлювати, від[ви]топити. [Відтопила сиру глечик (кувшин)]; (только о сале) вишкварювати, вишкварити. -пить печь - витопити, випалити в печі. Оттопленный - витоплений. -ное молоко - (с)пряжене молоко.

* * *

несов.; сов. - оттоп`ить

1) (иудейская) пасха, паска;

2) (христианская) великдень (-кодня);

3) свячена паска з сиру. -ха мертвецов - мертвецький (навський) великдень. -ха русалок (в четверг троицкой недели) - русалчин великдень, русальний (мавський) великдень, русальні розігри.

* * *

1) рел. Па́сха; ( в христианском культе) Вели́кдень, -ко́дня

2) кул. па́ска

прегрешить прогрішати(ся), прогрішити(ся), (ц.-слав.) прегрішати, прегрішити чим и в чому. [Чим я прогрішився, що ви на мене каміння вергаєте? (Кониськ.). Так от і в сиру землю піду, не відаючи, чим я прогрішила (Кониськ.)].

* * *

несов.; сов. - прегреш`ить

предать

1) см. Передавать;

2) віддавати, віддати; срв. Отдавать, Предоставлять, Подвергать. -вать суду кого-л. - ставити (поставити) на суд кого, віддавати (віддати) до суду (під суд) кого. [Стережіться-ж людей, бо вони ставитимуть вас на суд (Єв.)]. -вать забвению что-л. - пускати (пустити) в непам'ять (у запомин) що. [Все те пускають наші земляки в непам'ять (Куліш)]. -вать огню что-л. - спускати (спустити) на пожар що, пускати, пустити за димом що. -вать смерти, мукам, казни кого-л. - віддавати (віддати), завдавати (завдати) на смерть, на муки, на страту кого. -дать смертной казни кого - на смертну кару завдати кого, стратити кого. -дать кого смертной казни через повешение - на горлі (и на горло) скарати, покарати кого. -даю себя на суд и волю вашу - віддаю себе (здаюся, спускаюся) на суд і волю вашу. -дать себя воле божией - здатися на бога, здатися, спуститися на волю (ласку) божу. -дать кого проклятию - клятьбу (прокляття) покласти на кого, проклясти кого. -дать себя на жертву - віддати себе на жертву. -дать богу дух - богові душу (дух) віддати. [А сам припав к сирій землі, віддав богу дух (Пісня)]. -дать тело земле - сховати в сиру землю кого;

3) видавати, видати, зраджувати, зрадити кого, що, (признанием) виказувати, виказати на кого и кого. Он -дал нас неприятелю - він видав нас ворогові. Преданный -

1) переданий;

2) відданий, завданий и т. д.;

3) виданий, зраджений, виказаний;

4) см. Проданный.

* * *

несов.; сов. - пред`ать

1) віддава́ти, відда́ти

2) ( изменять) зра́джувати, зра́дити; ( выдавать) видава́ти, ви́дати и повидава́ти

1) згострювання, сточування чого (напр. ножа, леза;

2) (о червях) точіння, розточування, переточування чого (дерева, сиру).

головка, голка, грудка (кругла) сиру.

масниця, масляна (-ної), масляниця; ум. масничка. [Почекайте, вареники, прийде на вас масниця (Чуб. I). А коли це в нас починається масляна? (Київщ.). Масляниця - баламутка: обіцяла масла й сиру, та не хутко (Номис)]. Встреча (первый день) -цы - колодій (-дія). Проводы, прощанье (последний день) -цы - пуще[а]ння. Широкая -ца - багата масниця. Не всё коту -ца - минулася котові масничка или псові ковбаса; не що-дня бридня - вареники їсти (Приказки); см. Кот 1. Ему не житьё, а -ца - у його що-дня масниця.

(в разн. знач.) бе̄га; истекший месяц илтэнчэ бе̄га; месяц линьки птиц го̄р; месяц образования наста даркин; месяц спаривания оленей сирӯдян; месяц отёла оленей со̄нка̄н; месяц созревания ягод ирин

болонӣ; (в сентябре) сирӯласэнӣ; (в ноябре) сигэлэсэнӣ