сестрінець

См. также в других словарях:

• сестрінець — Сестрінець: син сестри, племінник [51] …   Толковый украинский словарь

• сестрінець — іменник чоловічого роду, істота син сестри …   Орфографічний словник української мови

• сестрінець — див. сестринець …   Український тлумачний словник

• сестринець — сестрі/нець, нця, ч., діал. Племінник – син сестри …   Український тлумачний словник

• Слобода (Бурынский район) — Село Слобода укр. Слобода Страна УкраинаУкраина …   Википедия

• сѣдѣти — Сидеть сѣдѣти (1) 1. Править, находиться у власти (светской, церковной); княжить. Тогда рекоша (сопфориане) к гемону, яко бодри ти помощници будемь на своя сродникы. ... Град же нашь, Сопфоръ, твердии всѣх, сеи болѣ ти есть на потребу. Ту бо сѣдя …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

• дати — ДА|ТИ (>3000), МЬ, СТЬ гл. 1. Дать (давать) в руки, вручить: <ѹзьр>ѣ нища нага и печѩльна. и съвлъкъ сѩ дасть <ѥмѹ> одеждю свою. Изб 1076, 269; повелѣ нали˫ати вина юже ношаше викию и дати ѥмѹ. ЖФП XII, 51б; съньмъ прьстень съ рѹкы …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• добле — (14) нар. к доблии во 2 знач.: а тъ еп(с)пъ иже неправьдьно изгънавыи таковааго доблѥ тьрпѣти дължьнъ || ѥсть. да испытаниѥ вещи бѹдеть (γενναίως) КЕ XII, 105–106; иже въпросивъ отъ коѥго. аще правьдьно ѥсть. приводити. на женитвѹ жены ѹмьръшюю… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• моужь — МОУЖ|Ь (>2000), А с. 1.Мужчина: Не рьци богата мѹжѧ сы||нъ ѥсмь Изб 1076, 30–31; Мѹжь нѣкто бѣ слѣпъ СкБГ XII, 19г; таково ти бѣ того мѹжа съмѣрениѥ и простость. ЖФП XII, 42г; тако ино много бесѣдовавъ мѹжь сь. и ˫асѧ алчьбѣ и молитвѣ. ЧудН… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)