-
1 позасвідомість
ПОЗАСВІДОМІСТЬ - психічна реальність, що протистоїть свідомості, існує за її межами і може бути представлена у свідомості (повністю або частково) і не представлена в ній. П. - центральна категорія в усіх напрямах та школах психоаналізу. У європейській філософії концепція П. вперше чітко була сформульована Ляйбніцем у "Монадології". Ляйбніц трактував П. як найнижчу форму душевного життя, середовище, яке оточує усвідомлені уявлення, Кант пов'язує П. з інтуїцією та апріорним синтезом як вищою формою чуттєвого пізнання. Романтизм вбачає у П. універсальне джерело творчості і створює своєрідний культ П. Для Шопенгауера П. виявляється передусім як воля до життя. Фройд розробляє фундаментальну теорію П. і визначає її як метапсихологію. Основу її складає вчення про динамічну взаємодію П. ("Воно"), свідомості ("Я" або "Его") та "Супер-Его" ("Над-Я"). Якщо свідомість формується під впливом соціального середовища, то П. дана людині від народження. Для Фройда П. та свідомость знаходяться у постійному конфлікті, адже імпульси П. постійно "атакують" свідомість, а "принцип реальності" не дає можливості втілити їх у життя. Цей конфлікт розв'язується або через витіснення - повернення позасвідомих імпульсів у своє джерело, або через сублімацію - символічне вираження імпульсів П. у формі артефактів культури. У вченні Фройда "Супер-Его" ("Над-Я") - це своєрідна сфера П., яка контролює дії свідомості і генетично пов'язана з образом одного з батьків. Юнг створює теорію колективної П., вузловими центрами якої є архетипи колективної П. У психосинтезі, актуалізуючому психоаналізі та андрогін-аналізі розрізняються поняття "П.", "підсвідоме" ("підсвідомість") та "надсвідоме" ("надсвідомість"). Підсвідоме трактується як "нижче П." - та її частина, в якій знаходяться психічні травми та комплекси, надсвідоме осмислюється як "вище П." - сфера зрілої особистості, яка творчо розкриває свої глибинні можливості. Слід розрізняти поняття "П." та "несвідоме". Останнє означає стан деактуалізованої, інфантильної свідомості і має морально-оціночне забарвлення ("несвідомий вчинок"), тоді як поняття П. - морально амбівалентне ("позасвідомий вчинок"). На відміну від "несвідомого", поняття "неусвідомлене" виражає прихований стан П. по відношенню до свідомості.Н. Хамітов -
2 свідомість
СВІДОМІСТЬ - специфічний прояв духовної життєдіяльності людини, пов'язаної із пізнанням, яке робить відомим (свідомим), знаним зміст реальності, що набуває предметно-мовної форми знання. С. відрізняється від "несвідомих" проявів духовного життя тим, що не опредметнюється безпосередньо у знанні. С. як діяльнісний, а не субстанційний феномен має здійснюватися в актах трансцендентального спрямування - інтенції на зовнішній світ, що результуються в якісно розмаїту мовно-опредметнену систему значень. Останні набувають онтологічного статусу об'єктів - матеріальних чи ідеальних, дійсних чи можливих (або належних), теперішніх чи минулих (майбутніх), конкретно-емпіричних чи абстрактно-загальних, дійсних чи уявних (фіктивних, ілюзорних, фантастичних). Пізнавально спрямовуючи себе на реальний світ, С. редукує його натуралістичний і психологічний параметри, трансформує їх в ідеальний світ. Скеровуючи пізнавальну активність на саму себе, С. стає самосвідомістю, внаслідок чого С. виступає засобом вирізнення людини зі світового загалу, способом поглянути на себе "ззовні" і, отже, набути характеристик "внутрішньої людини", своєрідної трансцендентально-унікальної істоти - екзистенції Б. удучи феноменом людської життєдіяльності, С. має суспільний характер, що виявляється у розмаїтті таких її форм, як філософія, релігія, наука, мистецтво, мораль, правосвідомість, соціальна психологія та ін. В історії філософії близькими до змісту С. були поняття "нус" (противага античному Хаосу, що упорядковує його у гармонійний реально-ідеальний Космос), "інтелект" (позитивна здатність душі, що протистоїть волі і почуттям) та ін. Специфічними виявами С. є мислення як опосередкована, теоретична С., що не може спрямовуватися на саму себе; розум як теоретична С., що тотожна законам і формам об'єктивного світу; розсудок як форма логічного міркування; здоровий глузд як життєво-практичне міркування та інші вияви людської С.І. Бичко -
3 відомість
I ві́домість-остіве́домостьII відо́містьвимого́ва ві́домість — тре́бовательная ве́домость
-ості1) све́дениевідо́мості мн. ч. — све́дения, изве́стия
2) ( популярность) изве́стность -
4 відомість
I жв`ідомістьII жвід`омість -
5 свідомість
-
6 відомість
roll, statement -
7 загальновідомість
Українсько-англійський юридичний словник > загальновідомість
-
8 несвідомість
-
9 правосвідомість
legal awareness, legal sense -
10 самосвідомість
-
11 свідомість
conscience, consciousness, mind -
12 невідомість
жincertitude, uncertainty; obscurityперебувати в невідомості — to be uncertain ( about), to be in the dark ( about)
-
13 несвідомість
жthoughtlessness; irresponsibility; backwardness -
14 правосвідомість
жfeeling for law and order, sense of justice -
15 самосвідомість
-
16 загальновідомість
- остіобщеизве́стность -
17 маловідомість
- остімалоизве́стность -
18 невідомість
- остінеизвестность; безвестность -
19 несвідомість
-
20 позасвідомість
- остібезсозна́тельность
См. также в других словарях:
відомість — I від омість див. відомості. II в ідомість мості, ж. Документ, зазвичай для одержання чогось (грошей, матеріалів і т. ін.) Розписатись у відомості. •• Бала/нсова ві/домість фінансовий документ, в якому відображено активи, пасиви та вартість… … Український тлумачний словник
свідомість — мості, ж. 1) філос., псих. Процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. || Психологія, а також політичні, філософські, релігійні, мистецькі і т. ін. погляди… … Український тлумачний словник
відомість — знання, служба, заняття [V] Відомість пояснене словами «знання, служба, заняття» (482). Двох останніх значень згадане слово у Франка ніколи не має. Але сумнівно, чи і «знання» можна застосувати замість відомості в такому реченні: «Вони були йому… … Толковый украинский словарь
відомість — іменник жіночого роду документ відомість іменник жіночого роду звістка; дані; популярність … Орфографічний словник української мови
напівсвідомість — мості, ж. Абстр. ім. до напівсвідомість … Український тлумачний словник
правосвідомість — мості, ж., юр. Сукупність правових поглядів людей, що відбивають їхню оцінку чинного права, існуючого суспільного і державного ладу, а також відповідність дій, учинків окремих громадян нормам права … Український тлумачний словник
свідомість — 1) (здатність осмислено сприймати навколишнє), притомність, пам ять, тяма 2) (сприйняття й розуміння навколишнього, властиві людині), розум, глузд, розмисел … Словник синонімів української мови
невідомість — мості, ж. 1) Абстр. ім. до невідомий 1). 2) Відсутність відомостей, знань про кого , що небудь … Український тлумачний словник
невідомість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
несвідомість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
правосвідомість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови