-
1 священство
-
2 священство
muqaddeslik -
3 Кальвін, Жан
Кальвін, Жан (1509, Нуайон, Франція - 1564) - франц. протестантський теолог, філософ; засновник кальвінізму. Вивчав філософію в ун-ті в Парижі, а також в Бурже, Орлеані. На формування світогляду К. вирішальний вплив справили ідеї Лютера і Цвінглі. Основною філософською і теологічною ідеєю є тлумачення Бога як абсолютної і самодостатньої причини усього, що існує в світі Н. аголошував також на абсолютному значенні Біблії у релігійному пізнанні, вагомості старозавітної традиції у християнстві. Доктриною подвійного напередвизначення поділяв людство на дві частини: обранців Божих, які від народження призначені до вічного життя, і безнадійних грішників, на яких, попри будь-які зусилля, чекає загибель. Цей вибір - Божа таємниця. Земне буття людини - запорука обраності, що виявляється в її сімейному, освітньому, професійному, суспільному житті. Особливого значення К. надавав успіху в професійних справах, який вважав потвердженням богообраності. За К., визначальна роль Бога в житті людини не включає примусу щодо її індивідуальної свободи, позаяк деякі її вчинки є необхідними, інші - випадковими або цілковито вільними. Поділяв концепцію невидимої Церкви як істинної і її членами вважав лише обраних. Поглибив учення Лютера про загальне священство віруючих: оскільки кожний член Церкви потенційно обраний, то всі рівні у правах і вияві самоініціативи. Відтворив ієрархію апостольської Церкви і пресвітеріальне управління. Принцип автономії общини екстраполював на суспільне життя. За К., Бог делегував владу всім однаково у своїй конкретній сфері. Держава не втручається у справи Церкви. Заперечував монархію, залежність релігії від держави.[br]Осн. тв.: "Про милосердя" (1532); "Психопаніхія" (1534); "Катехізис" (1536); "Відповіді кардиналу Садолето" (1539); "Настанова у християнській вірі" (1536); "Церковні настанови" (1541). -
4 таїнства релігійні
ТАЇНСТВА релігійні (лат. sarramentum) - 1) Таємне, утаємничене, "незбагненне навіть ангелам" (за Біблією), видима дія, за допомогою якої незрима благодать Божа може передаватися віруючим. 2) Певні обумовлені Церквою культові дії, за допомогою яких засвоюється невидима сила Божа і закликається благословіння Боже на зовнішнє життя і діяльність людини. До IV ст. до Т.р. відносили будь-яку культову дію, що породжувала відчуття святості. У православ'ї і католицизмі визнається сім Т.: хрещення; причастя (євхаристія); покаяння (сповідь); священство; миропомазання; малосвяття (соборування); шлюб. У католицизмі вони не є рівнозначними К. ожне з Т.р. має певний догматичний зміст, який, однак, не визнається більшістю протестантських церков, де Т. р. розглядають як звичайні обряди.О. Саган
См. также в других словарях:
СВЯЩЕНСТВО — СВЯЩЕНСТВО, священства, мн. нет, ср. (церк.). 1. По христианскому вероучению священная благодать (см. благодать во 2 знач.), полученная священнослужителем при посвящении. Три степени священства (дьякон, священник, епископ). 2. Сан, звание… … Толковый словарь Ушакова
священство — таинство, духовенство, обряд Словарь русских синонимов. священство см. священник Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
СВЯЩЕНСТВО — СВЯЩЕНСТВО, а, ср. 1. Принадлежность к священному, духовному сану. Три степени священства: епископы, пресвитеры, диаконы. 2. собир. Священнослужители. Православное, католическое с. 3. Христианский обряд (таинство у католиков и православных)… … Толковый словарь Ожегова
Священство — 1) христианский обряд (таинство) посвящения в сан священнослужителя. Совершается в торжественной обстановке и сопровождается пышным ритуалом (дача клятвы вступающим, рукоположение, литургия); 2) сан, духовное звание. В христианстве три степени… … Энциклопедия культурологии
Священство — Рукоположение святого Стефана в диаконы (Витторе Карпаччо, около 1514 года) Священство, рукоположение … Википедия
священство — а, с. 1) только ед. В католицизме и православии: одно из семи таинств, посредством которого совершается возведение в сан священнослужителя. 2) только ед. Сан, звание или обязанности священника. [Дьячку Дмитровскому] предлагали дьяконство, обещали … Популярный словарь русского языка
священство — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} таинство, в котором Дух Святый правильно избранного через… … Словарь церковнославянского языка
Священство — Священством называется достоинство того, кто по благодати Божией совершает особое служение в Церкви Христовой. Священство подразделяется на три степени (ступени, чина): епископский чин, священнический и диаконский. Священством именуется также… … Католическая энциклопедия
священство — СВЯЩЕНСТВО1, а, ср Духовный сан, подразделяющийся на 3 степени: низшая (1 я) диакон (диакон, протодиакон, архидиакон, в монашестве иеродиакон, архидиакон); средняя (2 я) пресвитер (священник, протоиерей, протопресвитер, в монашестве иеромонах,… … Толковый словарь русских существительных
священство — а, ср. 1. Сан, звание священника. ► Начать, признаться, надо бы Почти с рожденья самого, Как достается грамота поповскому сынку, Какой ценой поповичем Священство покупается. Да лучше помолчим. // Некрасов. Кому на Руси жить хорошо // 2.… … Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
Священство — название одного из таинств (см.) церкви христианской, в котором через известный священнодейственный акт, совершаемый архиереем (см. Посвящение), лицу, избранному на ту или иную степень церковной иерархии, преподается особая благодать Св. Духа,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
