святенник

См. также в других словарях:

• святенник — а, ч. 1) Богомільна людина, яка суворо дотримується церковних обрядів. 2) Удавано побожна, лицемірно праведна людина …   Український тлумачний словник

• святенник — 1) (богомільна людина, яка ревно дотримується церковних обрядів), спасенник, преподобник 2) (удавано побожна, лицемірно доброчесна людина), святоша, фарисей, блюзнір, лицемір, облудник …   Словник синонімів української мови

• святенник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• девотка — и, ч. і ж., зах. Святенник, святенниця …   Український тлумачний словник

• святенниця — і. Жін. до святенник …   Український тлумачний словник

• святець — тця/, ч., рідко. 1) Те саме, що святий 2). 2) Те саме, що святенник. 3) заст. Жрець …   Український тлумачний словник

• святоша — і, ч. і ж. Те саме, що святенник і святенниця …   Український тлумачний словник

• тартюф — а, ч. 1) Літературний герой з однойменної комедії французького письменника Ж. Б. Мольєра (1622 1673). 2) перен. Святенник, ханжа, лицемір …   Український тлумачний словник

• ханжа — I і/, ч. і ж. Людина, яка прикидається набожною або доброчесною; святенник, святенниця. II і/, ж. 1) заст. Ханшин. 2) розм. Те саме, що самогонка …   Український тлумачний словник

• лицемір — (лицемірна, нещира людина), дворушник, облудник, крутій, фарисей, облуда, лицедій; кривоприсяжник (той, хто фальшиво присягав); єзуїт (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); актор, артист, комедіа[я]нт (той, хто вміє вдавати з себе не… …   Словник синонімів української мови

• ханжа — 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота святенник ханжа 2 іменник жіночого роду самогонка …   Орфографічний словник української мови