-
1 сарказм
чsarcasm; ( в'їдливий) vitriol, caustic -
2 сарказм
-усарка́зм -
3 сарказм
sarkazmч. -
4 сарказм
სარკაზმი -
5 сарказм
sarkazm -
6 комічне
КОМІЧНЕ ( від грецьк. κομικόζ - смішний) - метакатегорія естетики, яка відображає конфлікт суспільно значимої форми в поведінці і діях людини з нікчемністю соціального і морального змісту цієї дії, що не загрожує суспільним цінностям і долається через сміх. Предметом К. є, як правило, несуттєві, хибні або уявні цінності, нікчемність яких усвідомлюється в процесі розв'язання комічного конфлікту. К. передбачає розвинуте почуття гумору, яке вважається інтелектуальним почуттям і свідчить про гнучкість розуму. К. є продуктом розвинутої людської культури, здатністю поглянути на себе збоку, піднятися над буденністю. К., як і трагічне, пов'язане із свободою людини, впевненістю її в безумовній можливості піднятися над собою, над власними інтересами. Гегель вважав, що загальне підґрунтя К. - це світ, в якому людина як суб'єкт зробила себе повним господарем того, що є значущим для неї; це світ, цілі якого руйнують самі себе своєю несуттєвістю. Суперечність між значущістю форми і нікчемністю змісту, що вгадується критично спрямованим розумом, створює комічність колізії. Почуття гумору, як і будь-яке інше естетичне почуття, не дається людині від народження, воно розвивається разом із особистістю і стає показником динамічної пружності людського розуму і фантазії. За визначенням Канта, гумор у позитивному» значенні є здатність, талант людини без усяких на те підстав набувати доброго настрою (коли про все судять не так, як звичайно, а навіть навпаки, проте дотримуючись певних принципів розуму) М. аркс пов'язує К., як і трагічне, з діалектикою історичного процесу, де К. характеризує певні фазиси світової історії. Якщо причиною трагічного є незнання, помилка, то головним джерелом К. є облуда, свідоме чи несвідоме наслідування дійсно героїчних зразків З. відси виникає самопародія, театралізація, переодягання в історичні костюми. К. найчастіше пов'язується із ситуацією, коли самі по собі незначнії неважливі цілі здійснюються з надто поважним виглядом та зі значними приготуваннями. Але якщо людина і не досягає в цьому випадку своєї мети, то нічого й не втрачає, позаяк вона бажала чогось справді незначного, що не впливає на її життя. Комічною є ситуація, коли індивід бере на себе вирішення якихось надзвичайних завдань, але абсолютно не здатний до цього. Комічні ситуації створюються і через випадкові обставини, збіг протилежних інтересів і характерів С. міх є необхідним елементом К., завдяки якому відбувається розв'язання самої колізії, а водночас і душевна розрядка глядача, слухача, читача від напруги співпереживання. Джерело К. - це не тільки підміна змісту, значення, а й порушення міри, створення ілюзії. Тому сміх супроводжує викриття нікчемності, що претендує на якусь значущість, сміх зміцнює гідність людини. К. є різноманітним, має різні ступені і форми вираження, такі, зокрема, як гумор, іронія, сатира, сарказм. Усі вони є знаряддям подолання вад у людині та в соціальних процесах, руйнації хибних ілюзій людини про себе, засобом ствердження ідеалу через заперечення старого, того, що віджило.
См. также в других словарях:
САРКАЗМ — (греч.). Колкая, язвительная насмешка, едкая, оскорбительная шутка. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. САРКАЗМ [гр. sarkasmos < sarkazo букв. рву мясо) язвительно насмешливое высказывание, злобная… … Словарь иностранных слов русского языка
Сарказм — (от греческого sarkadzo рвать, терзать) один из видов сатирического изобличения. Как и сатира, С. заключает в себе борьбу с враждебными явлениями действительности через осмеяние ее. Беспощадность, резкость изобличения отличительная особенность… … Литературная энциклопедия
сарказм — См … Словарь синонимов
сарказм — а, м. sarcasme <гр. sarkasmos < sarkazo букв. рву мясо. 1. Злая, язвительная насмешка, едкая ирония. БАС 1. Сарказм собственно значит то, что сьедает тело. Ян. Скорбь ее принимала иногда оттенок иронии и сарказма. 1851. Растопчина… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Сарказм — (греч. sarkasmos) – язвительная насмешка. Сарказм содержит беспощадную, уничтожающую оценку лица или явления в отличие от иронии, где негативная оценка подразумевается. Большой толковый словарь по культурологии.. Кононенко Б.И.. 2003 … Энциклопедия культурологии
САРКАЗМ — (греческое sarkasmos, от sarkazo, буквально рву мясо), язвительная насмешка, высшая степень иронии, основанная не только на усиленном контрасте подразумеваемого и выражаемого, но и на немедленном намеренном обнажении подразумеваемого: Пожалел… … Современная энциклопедия
САРКАЗМ — (греч. sarkasmos от sarkazo, букв. рву мясо), язвительная насмешка, высшая степень иронии, основанная не только на усиленном контрасте подразумеваемого и выражаемого, но и на немедленном намеренном обнажении подразумеваемого: Пожалел волк кобылу … Большой Энциклопедический словарь
САРКАЗМ — САРКАЗМ, сарказма, муж. (от греч. sarkasmos терзание) (книжн.). 1. только ед. Язвительная насмешка, едкая ирония. Его речь была насыщена сарказмом. 2. Едко насмешливое замечание. Сыпать сарказмами. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
САРКАЗМ — САРКАЗМ, а, муж. (книжн.). 1. Язвительная насмешка, злая ирония. В голосе звучит с. 2. Едкое, насмешливое замечание. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
САРКАЗМ — муж. саркастическая насмешка, острая, едкая. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
САРКАЗМ — (от греч. sarx – плоть) вонзающееся в тело; едкая насмешка, горькая ирония. Философский энциклопедический словарь. 2010 … Философская энциклопедия