самогубець

См. также в других словарях:

• самогубець — бця, ч. Той, хто сам себе позбавив життя. || перен. Той, хто зважується на ризиковану дію, на відчайдушний вчинок і т. ін., що може закінчитися його власною загибеллю …   Український тлумачний словник

• самогубець — (той, хто сам позбавив себе життя), самогубця, самовбивець, самовбивця …   Словник синонімів української мови

• самогубець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• самовбивець — вця, ч. Те саме, що самогубець …   Український тлумачний словник

• самовбивця — і, ч. і ж. Те саме, що самогубець …   Український тлумачний словник

• самогубця — і, ч. і ж. Те саме, що самогубець …   Український тлумачний словник

• самостратник — а, ч., рідко. Те саме, що самогубець …   Український тлумачний словник