Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

сам-двадцать

  • 1 сам-двадцать

    ar pašu kopā divdesmit, pavisam kopā divdesmit

    Русско-латышский словарь > сам-двадцать

  • 2 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 3 лето

    1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];
    2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;
    3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);
    4) південь (-дня); см. Юг;
    5) см. Летник 1;
    6) тепло; см. Тепло, сщ.
    * * *
    лі́то

    Русско-украинский словарь > лето

  • 4 В-235

    ДО СЕДЫХ ВОЛОС (дожить и т. п.) PrepP Invar adv fixed WO
    (of a person) (to have lived etc) until old age
    till one goes (grows) gray
    till one's hair turns (begins to turn) gray into (one's) old age.
    «Что ж, тебе не хотелось бы так пожить?»... - «И весь век так?» - спросил Штольц. «До седых волос, до гробовой доски. Это жизнь!» (Гончаров 1). "Now, wouldn't you like to live like that?"... "To live like that all the time?" "Till you grow gray-till you are laid in the grave! That is life!" (1b).
    ...Сам (Тарантьев) как двадцать пять лет назад определился в какую-то канцелярию писцом, так в этой должности и дожил до седых волос (Гончаров 1)....Having entered a government office as a clerk some twenty-five years earlier, he (Tarantyev) had remained in the same job till his hair began to turn gray (1b).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > В-235

  • 5 Д-363

    В ЧЁМ (ТОЛЬКО) ДУША ДЕРЖИТСЯ ЁЛЕ-ЁЛЕ ДУША В ТЕЛЕ coll (sent these forms only только can be placed after душа, otherwise fixed WO
    s.o. is frail, sickly, ill: X's body and soul are scarcely held together
    X is as weak as could be (in limited contexts) weak as X is.
    «Тебе бы всё душить да резать. Что ты за богатырь? Поглядеть, так в чём душа держится. Сам в могилу смотришь, а других губишь» (Пушкин 2). "All you ever want is to strangle and slaughter. A great hero, aren't you? Look at you, your body and soul are scarcely held together. One foot's already in the grave, but you still cut other people's throats" (2a).
    Саша родился недоношенный, два килограмма двести граммов... Мама пролежала в больнице дней, наверно, десять, а может быть, и двадцать, потом мы её вместе с Сашей забрали домой... Всё сосредоточилось на Саше. Сами понимаете, два килограмма двести граммов! Слабый, в чем душа держится, не кричит, пищит едва-едва... (Рыбаков 1). Sasha was born premature and weighed only four and a half pounds....Mother stayed in the hospital for ten days or maybe three weeks, and then we took her home together with Sasha....Everyone's attention turned to Sasha. Can you imagine, only four and a half pounds! He was as weak as could be, he didn't cry and could barely give a squeak... (1a).
    Ну, куда ты пустишься такой, кожа да кости, еле душа в теле? Неужто опять пешком? Да ведь не дойдёшь ты!» (Пастернак 1). "How could you travel, weak as you are, nothing but skin and bones? Do you really imagine you could go on foot? You would never get there" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Д-363

  • 6 Р-274

    НОСИТЬ НА РУКАХ кого coll VP subj: human or collect) to value s.o. very highly, admire s.o., feel devoted to s.o., grant s.o. 's every desire etc: X носит Y-a на руках = X adores Y X worships the ground Y walks on X thinks the world of Y ( usu. in refer, to the attitude of an adult, esp. a parent, toward a child) X dotes on Y (in limited contexts) X spoils (coddles) Y ( usu. in refer, to a husband's attitude toward his wife) X waits on Y hand and foot ( usu. in refer, to one's respect for another's intelligence, skill etc) X has (put) Y on a pedestal X idolizes Y
    Х-ы носят Y-a на руках = ( usu. in refer, to the admiration of a group of people for a celebrity) Xs lionize Y
    Y is the darling of Xs Xs make much (a fuss) of Y.
    Живет (Женя) в Москве, муж большой человек, старше ее на двадцать лет, разумеется, ее обожает, прямо на руках носит (Грекова 3). She (Zhenya) was living in Moscow. Her husband was an important person, twenty years older than she, and of course adored her, worshiped the ground she walked on (3a).
    «А уж чтоб вот так с тобой быть - и не надеялся, не смел. Это-то за что мне привалило? За одно за это... я должен тебя на руках носить» (Распутин 2). "But I never dreamed that I would be with you like this, I didn't dare dream. Why was I granted this? For this alone... I (should) wait on you hand and foot" (2a)
    Он (Павел Петрович) с детства отличался замечательною красотой... он не мог не нравиться... Его носили на руках, и он сам себя баловал, даже дурачился, даже ломался но и это к нему шло (Тургенев 2). From childhood he (Pavel Petrovich) had been distinguished by exceptional good looks
    ..he could not fail to please He was generally made much of and he also indulged himself, even played the fool, even cultivated a certain affectation of manner, but this also suited him (2e).
    Они так полюбили его, что он не видел средств, как вырваться из города только и слышал он: «Ну недельку, ещё одну недельку поживите с нами, Павел Иванович!» - словом, он был носим... на руках (Гоголь 3). They had grown so fond of him that he could think of no way of escaping from the town. All he heard was: "Come, stay another week with us, just one more week, dear Mr Chichikov!" In short, they made a fuss of him... (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Р-274

  • 7 до седых волос

    ДО СЕДЫХ ВОЛОС (дожить и т. п.)
    [PrepP; Invar; adv; fixed WO]
    =====
    (of a person) (to have lived etc) until old age:
    - into (one's) old age.
         ♦ "Что ж, тебе не хотелось бы так пожить?"... - "И весь век так?" - спросил Штольц. "До седых волос, до гробовой доски. Это жизнь!" (Гончаров 1). "Now, wouldn't you like to live like that?"... "To live like that all the time?" "Till you grow gray-till you are laid in the grave! That is life!" (1b).
         ♦... Сам [Тарантьев] как двадцать пять лет назад определился в какую-то канцелярию писцом, так в этой должности и дожил до седых волос (Гончаров 1)....Having entered a government office as a clerk some twenty-five years earlier, he [Tarantyev] had remained in the same job till his hair began to turn gray (1b).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > до седых волос

  • 8 в чем душа держится

    В ЧЕМ ( ТОЛЬКО) ДУША ДЕРЖИТСЯ; ЕЛЕ-ЕЛЕ ДУША В ТЕЛЕ coll
    [sent; these forms only; только can be placed after душа, otherwise fixed WO]
    =====
    s.o. is frail, sickly, ill:
    - [in limited contexts] weak as X is.
         ♦ "Тебе бы всё душить да резать. Что ты за богатырь? Поглядеть, так в чём душа держится. Сам в могилу смотришь, а других губишь" (Пушкин 2). "All you ever want is to strangle and slaughter. A great hero, aren't you? Look at you, your body and soul are scarcely held together. One foot's already in the grave, but you still cut other people's throats" (2a).
         ♦ Саша родился недоношенный, два килограмма двести граммов... Мама пролежала в больнице дней, наверно, десять, а может быть, и двадцать, потом мы её вместе с Сашей забрали домой... Всё сосредоточилось на Саше. Сами понимаете, два килограмма двести граммов! Слабый, в чем душа держится, не кричит, пищит едва-едва... (Рыбаков 1). Sasha was born premature and weighed only four and a half pounds....Mother stayed in the hospital for ten days or maybe three weeks, and then we took her home together with Sasha....Everyone's attention turned to Sasha. Can you imagine, only four and a half pounds! He was as weak as could be, he didn't cry and could barely give a squeak... (1a).
         ♦ "Ну, куда ты пустишься такой, кожа да кости, еле душа в теле? Неужто опять пешком? Да ведь не дойдёшь ты!" (Пастернак 1). "How could you travel, weak as you are, nothing but skin and bones? Do you really imagine you could go on foot? You would never get there" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > в чем душа держится

  • 9 в чем только душа держится

    В ЧЕМ ( ТОЛЬКО) ДУША ДЕРЖИТСЯ; ЕЛЕ-ЕЛЕ ДУША В ТЕЛЕ coll
    [sent; these forms only; только can be placed after душа, otherwise fixed WO]
    =====
    s.o. is frail, sickly, ill:
    - [in limited contexts] weak as X is.
         ♦ "Тебе бы всё душить да резать. Что ты за богатырь? Поглядеть, так в чём душа держится. Сам в могилу смотришь, а других губишь" (Пушкин 2). "All you ever want is to strangle and slaughter. A great hero, aren't you? Look at you, your body and soul are scarcely held together. One foot's already in the grave, but you still cut other people's throats" (2a).
         ♦ Саша родился недоношенный, два килограмма двести граммов... Мама пролежала в больнице дней, наверно, десять, а может быть, и двадцать, потом мы её вместе с Сашей забрали домой... Всё сосредоточилось на Саше. Сами понимаете, два килограмма двести граммов! Слабый, в чем душа держится, не кричит, пищит едва-едва... (Рыбаков 1). Sasha was born premature and weighed only four and a half pounds....Mother stayed in the hospital for ten days or maybe three weeks, and then we took her home together with Sasha....Everyone's attention turned to Sasha. Can you imagine, only four and a half pounds! He was as weak as could be, he didn't cry and could barely give a squeak... (1a).
         ♦ "Ну, куда ты пустишься такой, кожа да кости, еле душа в теле? Неужто опять пешком? Да ведь не дойдёшь ты!" (Пастернак 1). "How could you travel, weak as you are, nothing but skin and bones? Do you really imagine you could go on foot? You would never get there" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > в чем только душа держится

  • 10 еле-еле душа в теле

    В ЧЕМ ( ТОЛЬКО) ДУША ДЕРЖИТСЯ; ЕЛЕ-ЕЛЕ ДУША В ТЕЛЕ coll
    [sent; these forms only; только can be placed after душа, otherwise fixed WO]
    =====
    s.o. is frail, sickly, ill:
    - [in limited contexts] weak as X is.
         ♦ "Тебе бы всё душить да резать. Что ты за богатырь? Поглядеть, так в чём душа держится. Сам в могилу смотришь, а других губишь" (Пушкин 2). "All you ever want is to strangle and slaughter. A great hero, aren't you? Look at you, your body and soul are scarcely held together. One foot's already in the grave, but you still cut other people's throats" (2a).
         ♦ Саша родился недоношенный, два килограмма двести граммов... Мама пролежала в больнице дней, наверно, десять, а может быть, и двадцать, потом мы её вместе с Сашей забрали домой... Всё сосредоточилось на Саше. Сами понимаете, два килограмма двести граммов! Слабый, в чем душа держится, не кричит, пищит едва-едва... (Рыбаков 1). Sasha was born premature and weighed only four and a half pounds....Mother stayed in the hospital for ten days or maybe three weeks, and then we took her home together with Sasha....Everyone's attention turned to Sasha. Can you imagine, only four and a half pounds! He was as weak as could be, he didn't cry and could barely give a squeak... (1a).
         ♦ "Ну, куда ты пустишься такой, кожа да кости, еле душа в теле? Неужто опять пешком? Да ведь не дойдёшь ты!" (Пастернак 1). "How could you travel, weak as you are, nothing but skin and bones? Do you really imagine you could go on foot? You would never get there" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > еле-еле душа в теле

  • 11 носить на руках

    [VP; subj: human or collect]
    =====
    to value s.o. very highly, admire s.o., feel devoted to s.o., grant s.o.'s every desire etc:
    - [usu. in refer, to the attitude of an adult, esp. a parent, toward a child] X dotes on Y;
    - [in limited contexts] X spoils (coddles) Y;
    - [usu. in refer, to a husband's attitude toward his wife] X waits on Y hand and foot;
    - [usu. in refer, to one's respect for another's intelligence, skill etc] X has (put) Y on a pedestal;
    || X-ы носят Y-а на руках [usu. in refer, to the admiration of a group of people for a celebrity] Xs lionize Y;
    - Xs make much (a fuss) of Y.
         ♦ Живет [Женя] в Москве, муж большой человек, старше ее на двадцать лет, разумеется, ее обожает, прямо на руках носит (Грекова 3). She [Zhenya] was living in Moscow. Her husband was an important person, twenty years older than she, and of course adored her, worshiped the ground she walked on (3a).
         ♦ "А уж чтоб вот так с тобой быть - и не надеялся, не смел. Это-то за что мне привалило? За одно за это... я должен тебя на руках носить" (Распутин 2). "But I never dreamed that I would be with you like this, I didn't dare dream. Why was I granted this? For this alone... I [should] wait on you hand and foot" (2a)
         ♦ Он [Павел Петрович] с детства отличался замечательною красотой... он не мог не нравиться... Его носили на руках, и он сам себя баловал, даже дурачился, даже ломался; но и это к нему шло (Тургенев 2). From childhood he [Pavel Petrovich] had been distinguished by exceptional good looks;..he could not fail to please...He was generally made much of and he also indulged himself, even played the fool, even cultivated a certain affectation of manner, but this also suited him (2e).
         ♦ Они так полюбили его, что он не видел средств, как вырваться из города; только и слышал он: "Ну недельку, ещё одну недельку поживите с нами, Павел Иванович!" - словом, он был носим... на руках( Гоголь 3). They had grown so fond of him that he could think of no way of escaping from the town. All he heard was: "Come, stay another week with us, just one more week, dear Mr Chichikov!" In short, they made a fuss of him... (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > носить на руках

  • 12 будто

    1) ( сравнение) comme; comme si

    он ведёт себя так, будто ему двадцать лет — il agit comme s'il avait vingt ans

    он идёт дальше, будто и не слышит — il continue sa route comme s'il n'entendait rien

    2) ( сомнение) que (+ глагол в сослагательном наклонении)

    говорят, будто он уже здоров — on dit qu'il serait déjà rétabli (guéri)

    * * *
    1) ( при сравнении) comme; comme si (с гл.)

    он продолжа́ет чита́ть, бу́дто и не слы́шит, что его́ зову́т — il continue à lire comme s'il n'entendait pas qu'on l'appelle

    2) ( что) que

    говоря́т, бу́дто он уе́хал — on prétend qu'il est parti; il serait parti

    3) ( разве) разг. comme si

    бу́дто ты сам э́того не зна́ешь — comme si tu ne le savais pas

    уж бу́дто ты так го́лоден! — as-tu vraiment si faim!

    * * *
    part.
    gener. on dirait, soi disant

    Dictionnaire russe-français universel > будто

  • 13 лицо

    1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;
    2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];
    3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);
    4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;
    5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;
    6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;
    7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;
    8) лице; см. Поличное;
    9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.
    * * *
    1) обли́ччя, лице́; вид, -у

    вверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць

    вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць

    2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́
    3) ( личность) осо́ба

    от лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́

    5) грам. осо́ба

    Русско-украинский словарь > лицо

  • 14 почти

    сливе и сливи(нь), майже, (гал.) май, праве, так як, (чуть не) мало не, трохи не, як не, мало що не, замалим не, (без малого) безмаль (не), без трошки. [Павла вона сливе й не бачила (М. Вовч.). Дивився на неї майже несвідомо (Кониськ.). Стали ми оба май у посліді (Федьк.). Сам як не в слід за ними пішов (Свидн.). Матери своєї я так як і не зазнала, бо мені було півгода, як вони померли (Звин.). Ну це так як і готова хата, тільки побілити треба (Звин.). Вже-ж Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. -чти ничего - сливе (майже) нічого. -чти никогда - сливе (майже) ніколи. -чти нигде - майже ніде, мало де. -чти все - майже все, мало не все. [Гроші мало не всі розтринькав (Куліш). Мало не всю ніч не спав (Липовеч.). Мало не всі чули (Липовеч.)]. -чти совсем, вовсе - майже зовсім (цілком), мало не зовсім, мало не цілком. [Пісні та думи про козаків та гайдамаків позникали з народньої пам'яти мало не цілком (Грінч.)]. Он -чти разорён - він мало (замалим) не зруйнований, він майже зруйнований. -чти всегда в этом ошибаются - сливе завсіди (сливе раз-у-раз) в цьому помиляються. -чти каждый день - сливе (майже) що-дня, мало не що-дня. -чти везде - майже всюди (скрізь), мало не всюди, мало не скрізь. -чти двадцать - безмаль не двацять.
    * * *
    нареч.
    ма́йже; сливе́, сливе́нь; ( чуть ли не) ма́ло не, тро́хи не, ма́ло-ма́ло не, за мали́м не

    Русско-украинский словарь > почти

  • 15 за

    за; па-за
    * * *
    1) с вин.

    ему за сорок — яму за сорак, яму больш за сорак

    б) (при обозначении предмета, возле которого располагается кто-либо для какого-либо действия, занятия) за (што), да (чаго)
    г) (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-либо совершается) за (што)
    2) с твор.
    б) (по ту сторону, позади кого-чего-либо) за
    (преимущественно с оттенком протяжённости, реже — ещё) за (кім-чым)
    в) (при указании на последовательность, постепенность) за (кім-чым)
    г) (при указании лица, предмета и т.п., которые нужно достать, добыть, привести и т.п.) па (каго-што)
    (в конструкциях со значением искать, собирать что-либо) у, ў, па, ва, ува (што)
    д) (для обозначения лица или предмета, на которое направлено действие) за (кім-чым), да (каго-чаго)
    е) (для обозначения лица, обладающего каким-либо свойством) за (кім), у, ў, ва, ува (каго)
    ж) (для обозначения лица или предмета, от которых зависит наступление какого-либо действия, состояния) за (кім-чым), у, ў, ва, ува (кім-чым)

    очередь за вами — ваша чарга, за вамі чарга

    за недостатком времени — з-за недахопу (праз недахоп, з прычыны недахопу) часу

    3) в знач. нареч. за

    Русско-белорусский словарь > за

  • 16 залётная птица

    разг.
    bird of pass age; stranger to these parts

    Однако человек, видимо, и сам понимал, что, как он ни замаскирован, ничто не скроет: он птица в этих краях залётная. (Г. Марков, Сибирь) — The man himself, though, realized only too well that, however good his camouflage, he could not conceal the fact that he was a stranger to these parts.

    Нелишне заметить, что Наде исполнилось двадцать четыре года, что она хотя и не красавица, но всё же с печатью, так сказать, столичности на лице, казалась немножко залётной птицей в окружении более правильных и более, может быть, даже красивых, но всё же и более скромных северных лиц. (В. Солоухин, Урок телепатии) — For the sake of the story we must also know that Nadya was twenty-four years old and, if not a ravishing beauty, she was clearly a city girl, a bird of passage among these northern women whose features were perhaps more regular, even more beautiful, but certainly less striking.

    Русско-английский фразеологический словарь > залётная птица

  • 17 недоставать

    гл.
    1. to lack; 2. to be lacking in smth; 3. not to have/to be enough; 4. to be short of smth; 5. to want; 6. to miss
    Русские недоставать, не хватать при всей их многозначности не указывают ни на причину, ни на следствие недостаточности, ни на тип недостающего объекта, т. е. могут использоваться в разнообразных ситуациях без особых ограничений. Некоторые их английские соответствия включают такую конкретизацию в значение слова и поэтому употребляются в более лимитированных, конкретизированных ситуациях.
    1. to lack — недоставать чего-либо, не хватать, не иметь, не имен, в достаточном количестве ( указывает на сам факт отсутствия чего-либо): to lack courage — не иметь достаточно мужества; to lack skill — не иметь необходимого опыта/не иметь необходимого умения; to lack taste — недоставать/не иметь вкуса; to lack style — не иметь чувства стиля; to lack sense of humour — недоставать чувства юмора/не иметь чувства юмора; to lack manners — нет хороших манер/недостает воспитания; to lack selfconfidence — недостает уверенности в себе/не хватает уверенности в себе The play was good in parts but generally the acting lacked sparkle. — Пьеса была ничего себе, но игре явно не хватало огонька./Пьеса была местами хороша, но исполнению явно не хватало задора.
    2. to be lacking in smth — недостающий, отсутствующий, не имеющийся в наличии (употребляется только предикативно, определяет существительные со значением свойства, опыта, умения, чего-либо полезного и важного, поэтому часто сопровождается на речиями sadly, distinctly, noticeably, totally): to be lacking in experience — быть недостаточно опытным/не хватать опыта/не иметь опыта; to be lacking in skill — недоставать умения/на достаточных навыков/не иметь достаточных навыков; to be lacking in tact — не хватает такта/быть бестактным Concern for passenger safety has, up till now, been sadly lacking. — К сожалению, соображениям безопасности пассажиров до сих пор не уделяется достаточного внимания. She seems to be totally lacking in common sense. — Ей явно недостает здравого смысла. Не seems to be sadly lacking in tact. — Ему, к сожалению, не хватает такта. Financial backing for the project is still lacking. — Финансовое обеспечение проекта по-прежнему недостаточно./Финансовое обеспечение проекта по-прежнему отсутствует.
    3. not to have/to be enough — недоставать, не хватать, не иметь достаточного количества, быть недостаточным: not to have enough time — не иметь достаточно времени; not to have enough money — не иметь достаточно денег; not to have enough courage не иметь достаточно смелости; not to be brave enough to do smth — быть недостаточно храбным для чего-либо; not to be clever enough to under stand — быть недостаточно умным, чтобы понять/не хватает ума, чтобы понять We don't have enough time to go shopping now. — У нас сейчас нет времени, чтобы пойти за покупками. Не hadn't had enough interest in the matter. — Ему было неинтересно заниматься этим вопросом./Вопрос был для него недостаточно интересным. Children get bored if they don't have enough to do. — Детям становится скучно, если им нечего делать. The plant died because it didn't have enough sunshine. — Растение погибло, потому что ему не хватало солнца.
    4. to be short of smth — не хватать (того, что необходимо для чего-либо); недостает того, что необходимо для чего-либо: to be short of money — не хватает денег; to be short of time — не хватает времени; to be short of fuel — не хватает горючего; to be short of food — не хватает еды; to be short of clothing — нечего надеть; to be short of breath не хватает воздуха/не хватает дыхания I was short of money, so George lend me $20. — Мне не хватало денег, и Джордж дал мне взаймы двадцать долларов. After some months at sea, the ships were desperately short of fuel. — После нескольких месяцев пребывания в море кораблям отчаянно не хватало топлива. We are short of water. — Нам не хватает воды./У нас мало воды./Нам недостает воды. They were three votes short of a majority, so the vote wasn't passed. — Им не хватало трех голосов до большинства, и закон не прошел. Не is a good worker, but he is short of/on new ideas. — Он хороший paботник, но ему не хватает идей./Он хороший работник, но у него нет новых мыслей. Father did not work so money was short. — Отец не работал, и денег не к питало. The organization is short of skilled managers. — Организации не хватает квалифицированных менеджеров. The tea set is two cups short. — В чайном сервизе недостает двух чашек.
    5. to want — не хватать, страдать от недостатка чего-либо необходимого, страдать от нехватки чего-либо необходимого, испытывать нужду (с глаголом want в данном значении часто употребляются наречия badly, desperately): to want food — недостает еды; to want time — нет времени; to want fresh air — задыхаться без свежего воздуха; to want courage — не хватает смелости; to want patience — недостает терпения In many poor countries, people still want basic food and shelter. — Во многиx бедных странах люди по-прежнему испытывают нужду в пище и жилье. We desperately want rain. — Нам отчаянно не хватает дождей./Нам отчаянно недостает дождей.
    6. to miss — недоставать, не досчитаться, обнаружить нехватку (глагол miss подразумевает, что причиной недостаточности являются какие-либо неблагоприятные события): to miss the key— обнаружить пропажу ключа/обнаружить отсутствие ключа; to miss the favourite portrait — недостает любимого портрета/не хватает любимого портрета; to miss smb — не хватает кого-либо/скучать о ком-либо She did not miss the key untill it came to unlocking the door. — Она не знала о пропаже ключа, пока не надо было отпирать дверь. Having moved we left all the furniture behind now I miss some pieces of it desperately. — Переехав, мы оставили там всю мебель, и теперь мне ужасно не хватает некоторых предметов. I know I'll miss you. — Я знаю, мне тебя будет не хватать/я буду скучать без тебя. The police searched the body and found the documents missing. — Полицейские обыскали труп и обнаружили пропажу документов./Полицейские обыскали труп и обнаружили отсутствие документов/Полицейские обыскали труп и обнаружили, что документов нет./Полицейские обыскали труп и обнаружили, что документов не было. After the battle three soldiers were found missing. — После боя трое солдат оказались пропавшими без вести./Мы не досчитались троих солдат После битвы.

    Русско-английский объяснительный словарь > недоставать

  • 18 йодаш

    йодаш
    Г.: ядаш
    -ам
    1. просить, спрашивать, спросить

    Полышым йодаш просить помощи;

    сугыньым йодаш просить благословенья;

    каҥашым йодаш просить совета.

    «Мичу, тый задачым ыштенат мо?» – йодо Эрик. Б. Данилов. «Мичу, ты решил задачу?» – спросил Эрик.

    «Мемнан илышна тошто семынак. Тазалыкланат ӧпкелымаш уке. А шкеже мо дене куан-дарет?» – авай йодо. О. Тыныш. «Живём по-старому. На здоровье не жалуемся. А сам-то чем порадуешь?» – спросила мать.

    2. проситься; просить о разрешении что-л. сделать

    Отпускыш колташ йодаш проситься в отпуск.

    (Оклина кува) эрлашыжым эрак кынеле, конторыш мийыш, пасу пашаш колташ йодо. Ю. Артамонов. Старуха Оклина на следующий день встала рано, пришла в контору и попросилась на полевую работу.

    – Тый мемнан декак йод. М. Шкетан. – Ты просись опять к нам же.

    3. просить, запрашивать, запросить; назначать цену (акым шындаш)

    Шергын йодаш дорого просить.

    «Ик йӱдлан индеш теҥге, пеш шулдын йодыдас, молан коло теҥгем огыда йод?» – койдарен пелештышым мый. Г. Ефруш. «За одну ночь девять рублей, уж очень дёшево просите, почему не запросили двадцать рублей?» – с иронией вымолвил я.

    4. просить; приглашать, звать

    Катя, ӱстелтӧрыш шинчаш йодына. К. Коршунов. Катя, просим к столу.

    Яметым ныл шагатлан ик вере йодыт. Д. Орай. Ямета к четырём часам приглашают в одно место.

    5. перен. свататься, сосвататься; просить себе в жены

    (Ӱдыр) латиндеш ияш веле гынат, кок ий годсек пеш шуко каче тудым йодын. С. Чавайн. Хотя девушке всего девятнадцать лет, но за последние два года к ней сваталось очень много парней.

    6. перен. требовать; просить (хлеба)

    Ха-ха, мландыже мыланемат кӱлеш. Мӱшкыржӧ кажне кечын няням йодеш. Н. Лекайн. Ха-ха, земля и мне нужна. Желудок-то каждый день требует хлеба.

    Киндым пагар эре йодеш. О. Тыныш. Желудок постоянно требует хлеба.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > йодаш

  • 19 пагалаш

    пагалаш
    -ем
    1. уважать; относиться с уважением к кому-чему-н

    Кугурак-влакым пагалаш уважать старших.

    Еҥым пагалет гын, тыйымат пагалат. Калыкмут. Если ты уважаешь людей, то и тебя будут уважать.

    Теве молан ме шкенан сылнын пелед шогышо Родинынам чот йӧратена, пагалена. Н. Лекайн. Вот почему мы так сильно любим и уважаем процветающую нашу Родину.

    2. почитать, чтить; относиться к кому-чему-н. с глубоким уважением

    – Ме таче тышке шкенан первый писательнам пагалаш чумыргышна. А. Эрыкан. – Сегодня мы собрались здесь почтить первого нашего писателя.

    Тиде вет кинде, тудым аклаш, пагалаш кӱлеш. М. Иванов. Это ведь хлеб, его надо ценить и почитать.

    3. уважать; считаться с кем-чем-л.

    (Ведат кугыза:) Ялысе рвезе улат, шке йӱлатым пагалыман. В. Иванов. (Старик Ведат:) Парень ты деревенский, нужно уважать свои обычаи.

    Йӧраташ гын, иктат ок йӧрате, а пагалашыже, нимом от ыште, пагалаш логалеш. М. Шкетан. Любить – никто не любит, а считаться-то, ничего не поделаешь, приходится считаться.

    4. любить; иметь пристрастие к кому-чему-н

    Крутояров классический музыкым пагала, эстрадат, чонеш пижеш гын, келша. В. Косоротов. Крутояров любит классическую музыку, и эстрада нравится, если по душе.

    Коло ий ожно мый шкеат команмелнам пеш чот пагалем ыле. М. Шкетан. Лет двадцать тому назад я и сам очень любил трёхслойные блины.

    5. уважать; жаловать, оказывать внимание

    (Василий Александрович:) Господа, теве тыланда шкенан Паганини, пагалаш, йӧраташ йодам. С. Чавайн. (Василий Александрович:) Господа, вот вам свой Паганини, прошу любить и жаловать.

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > пагалаш

  • 20 тӱс

    1. цвет, окраска, колорит, расцветка, тон, оттенок; масть

    Ал тӱс алый цвет;

    волгыдо тӱс светлая окраска;

    чия тӱс тон краски.

    Шӧртньӧ тӱс дене пӱртӱс чиялген. О. Ипай. Природа окрасилась золотым цветом.

    Пӱнчӧ пу сай кошкен шуын, шыште тӱсым налын. З. Каткова. Сосновая древесина хорошо высохла, приобрела цвет воска.

    2. вид; внешность, наружность, внешний облик, черты лица

    Тӱс гыч ончен, (Сергей Петровичлан) иктаж коло шым ийым пуаш лиеш. М. Евсеева. Судя по внешности, Сергею Петровичу можно дать примерно двадцать семь лет.

    Тӱсет дене ит моктане. Муро. Не хвались своей внешностью.

    Сравни с:

    сын
    3. лицо; передняя часть головы

    Тӱслан келшаш быть к лицу.

    Тӱсшӧ кӱпнышӧ, пондашым нӱжын огыл, ӱпшӧ товаҥын. М. Рыбаков. Лицо опухшее, не побрился, волосы спутались.

    Шкеже лӱдын, чытыра, тӱсшӧ пор гай ошемын. В. Сапаев. Сам испугался, дрожит, лицо побледнело как мел.

    Сравни с:

    шӱргӧ, чурий
    4. румянец (на лице, на чем-л. печёном)

    Чурий тӱс йомын, шинчагомдыш пуалеш. «Мар. ком.» Исчез румянец лица, веки распухают.

    Коҥга тулда уло мо, мелна тӱсда уло мо? Муро. Есть ли у вас огонь в печке, есть ли золотистый цвет на ваших блинах?

    Сравни с:

    чурий
    5. внешний вид, облик; форма, очертания (предмета)

    Янда южын полшымыж дене кленча тӱсым налеш. П. Речкин. С помощью воздуха стекло принимает форму бутылки.

    (Уржа пасу) шке тӱсшым йомдарен – бомбо-влак пургед пытареныт. «Ончыко» Ржаное поле потеряло свой обычный вид – бомбы вконец изрыли его.

    6. вид; выражение лица, отражающее внутреннее состояние, внутренний облик

    Куаныше тӱс радостный вид;

    ӧршӧ тӱс удивлённый вид.

    Ужам, ачамын тӱсшӧ шыде. В. Юксерн. Вижу, у моего отца вид сердитый.

    7. облик; характер, вид, душевный склад

    Айдеме тӱс человеческий облик.

    Кажне шкеж нерген шона, чын тӱсшым шылтен, у жаплан йӧнештаралтеш. А. Бик. Каждый думает о себе, скрывая свой истинный облик, приспосабливается к новому времени.

    Бригадирын начальник улмо тӱсшӧ ыш кой. «Ончыко» У бригадира не видно было начальственного облика.

    8. образ; живое, наглядное представление о ком-чем-л.

    (Григорий Петровичын) шӱмешыже первый ужмаштак Тамаран тӱсшӧ пеҥгыдын сӱретлалт кодын улмаш. С. Чавайн. С первой же встречи в сердце Григория Петровича прочно запечатлелся образ Тамары.

    Пылышыштем – йӱкет, шинчаштем – тӱсет, шӱмыштем – лӱмет. Регеж-Горохов. В ушах моих – твой голос, в глазах – твой образ, в сердце – твоё имя.

    Сравни с:

    сын
    9. перен. образ, тип, характер (в художественном произведении)

    Герой-шамычын тӱсышт, шонымышт, кӧргӧ чонышт почеламут гыч огеш кой. В. Чалай. Образы героев, их мысли, внутренний мир в стихотворении не раскрываются.

    Сравни с:

    образ, сын
    10. перен. признак; примета, знак, по которым можно угадать, узнать, определить что-н.; след

    (Сестра) рвезын чурийыштыже ласкалыкым, шукертак вучымо илыш тӱсым ужын, ала-молан пылыш марте чеверген кайыш. Ю. Артамонов. Медсестра, увидев на лице парня спокойствие, долгожданные признаки жизни, почему-то покраснела до ушей.

    Шым ий ончычсо фермын тӱсшат кодын огыл. Й. Осмин. От фермы семилетней давности не осталось и следов.

    Сравни с:

    пале

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > тӱс

См. также в других словарях:

  • сам-двадцать — сам двадцать …   Орфографический словарь-справочник

  • сам-двадцать — сам дв адцать, неизм …   Русский орфографический словарь

  • сам-двадцать — сам два/дцать, неизм …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • сам-двадцать — сам/ дв/а/дцать/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • сам- — (обл.). Первая часть неизм. прил., сложных с числ. порядковыми: друг, третей, четвёрт, пят, шост, сём, осьмой, девят, десят или количественными, со значениями: 1) во столько то раз больше посеянного (сколько указывает числ.). Сам друг (вдвое).… …   Толковый словарь Ушакова

  • сам-… — устар. и прост. В сочетании со старинными порядковыми числительными: друг, третей, четвёрт, пят, шёст, сём, осьмой, девят, десят или с количественными числительными образует сложные неизменяемые прилагательные, обозначающие: 1) во столько то раз… …   Малый академический словарь

  • МНЕ ДВАДЦАТЬ ЛЕТ — «МНЕ ДВАДЦАТЬ ЛЕТ («Застава Ильича»)», СССР, киностудия ИМ. М.ГОРЬКОГО, 1964, ч/б, 175 мин. Когда в книгах и статьях бывших «шестидесятников» заходит речь о «Заставе Ильича», неизменно повторяется тот же мотив: «это был фильм о нас двадцатилетних …   Энциклопедия кино

  • Шейх-Мухаммед — В Википедии есть статьи о других людях с именем Шейх Мухаммед (значения). Шейх Мухаммед (убит весной 1519)  мангытский вождь, один из сыновей бия Ногайской орды Мусы. Шейх Мухаммед ещё в 1501 году при жизни отца Мусы оказывал хану Большой… …   Википедия

  • Алчагир — –мангытский вождь, один из сыновей бия Ногайской орды Мусы После смерти своего дяди Ямгурчи стал «правителем улуса» (то есть вождём мангытов, которые составляли основу Орды). Бием всей орды при этом был его дядя Хасан. Хасан, видимо, не… …   Википедия

  • Бесконечность (фильм, 1991) — У этого термина существуют и другие значения, см. Бесконечность (значения). Бесконечность Жанр драма притча арт хаус …   Википедия

  • Плавание по Нилу от Каира до вступления в пустыню Бахиуда —         Двадцать восьмого сентября после полудня мы вместе с миссионерами и их свитой сели в большую удобную нильскую барку, которая была уже нагружена всеми нашими запасами и стояла у булакской пристани. В обычный час отъезда, у арабов… …   Жизнь животных

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»