різьбити

См. также в других словарях:

• різьбити — (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), вирізьблювати, вирізьбити, вирізати, вирізувати, вирізати; карбувати, викарбовувати, викарбувати (на поверхні твердого матеріялу); мережа[и]ти, вимережувати,… …   Словник синонімів української мови

• вирізьбити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• вирізьбити — див. вирізьблювати …   Український тлумачний словник

• різьбити — блю/, би/ш; мн. різьбля/ть; недок., перех. і без додатка. 1) Наносити малюнок, візерунок різцем на який небудь твердий матеріал; прикрашати щось різьбленням. 2) Вирізуючи, ріжучи, створювати скульптурне зображення з якого небудь, перев. твердого …   Український тлумачний словник

• різьбити — [р із би/тие] бл у/, би/ш, биемо/, биете/, р із бл а/т ; нак. би/, б і/т …   Орфоепічний словник української мови

• різьбити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• вирізьблений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирізьбити. || ви/різьблено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

• вирізьблювати — юю, юєш, недок., ви/різьбити, блю, биш; мн. ви/різьблять; док., перех. 1) Чим небудь гострим, ріжучим робити візерунки, написи і т. ін. 2) Робити, виготовляти що небудь, висікаючи, вирізуючи з каменю, дерева і т. ін …   Український тлумачний словник

• різьбитися — и/ться; мн. різьбля/ться; недок. 1) Проступати, окреслюватися, вимальовуватися на чому небудь. 2) Пас. до різьбити …   Український тлумачний словник

• різьблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до різьбити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. З різкими лініями, чітко, ясно окреслений, вималюваний …   Український тлумачний словник

• різьблення — я, с. 1) Дія за знач. різьбити. 2) Мистецтво вирізування малюнка, візерунка на якому небудь твердому матеріалі; різьба (у 1 знач.). •• Худо/жнє рі/зьблення вид декоративно ужиткового мистецтва; оздоблення виробів з дерева, кості, каменю та ін.… …   Український тлумачний словник