Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

руський

  • 1 руський

    I великорусский, а также прил. к Россия
    ру́сский, росси́йский
    II прил. к Русь, а также относящийся ко времени Киевской Руси
    ру́сский
    III сущ. диал.
    руси́н

    Українсько-російський словник > руський

  • 2 слов'яно-руський

    славя́но-ру́сский

    Українсько-російський словник > слов'яно-руський

  • 3 малороссийский

    Малорусский український, (арх.) руський, малоруський, (ирон. или пренебр.) малоросійський.
    * * *
    малору́ський, малоросі́йський; украї́нський

    Русско-украинский словарь > малороссийский

  • 4 народ

    1) (нация) народ (-ду) и (реже, гал.) нарід (-роду), (часто) люд (-ду), (редко, устар.) мир (-ру). [Назвався сей народ Русь (Куліш). Український народ (Н.-Лев.). Любіть-бо нарід наш (Біблія). Слава людові українському на многі літа (Дума). У кождого люду, у кожній країні живе такий спогад (Л. Укр.). Увесь руський мир під ними (князями) збирався (Куліш)]. Все земные -ды - всі народи світу, (торж.) всі народи земні;
    2) (крестьянство) народ и (гал.) нарід, простолюд (-ду), простолюддя (-ддя), (прості) люди (-дей), (простий) люд, простота, (гал.) хлопство, (стар.) посполиті (-тих), (просте) поспільство, (мир) мир. [Міський простолюд знову й тут не мав місця (Грінч.). Книжники й пани верховодять в громаді нашій, наче бог злюбив їх понад простолюд (Л. Укр.). Дивись: пан, а балака, як люди (Номис). То пани, а ми - люди (Номис). Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють (Куліш). Де мені поради шукати: чи межи князівством, чи межи простим поспільством? (Л. Укр.)];
    3) (множество или группа людей) народ и (гал.) нарід, люди, люд, мир. [Народу насходилося сила (Київ). Якого народу зібралось там багато! (Греб.). Мша скінчилась у костьолі, люд порозсипався (Рудан.). На пристані миру такого, що страх (Канівщ.)]. При -де - при людях, прилюдно. Ну и -род! - ну й люди (народ)! -род валом валит - люди як плав пливуть, народ (люд) суне як хмара (лавою пре). Мутить -род - колотити (баламутити) людей, колотити миром. Глас -рода, глас божий (стар.) - глас народу - глас божий; коли люди брешуть, то й я з ними (Приказки);
    4) (всё, что народилось) нарідок (-дку), нарід (-роду) и народ (-роду). [А тут і всякого иншого нарідку намножилось (К. Старина). Це я для собачні їдло несу; а ну, собачий народе, сюди! (Звин.)].
    * * *
    1) наро́д, -у
    2) (ед.: люди) наро́д, лю́ди, -де́й; мир, -у

    на весь \народ д — ( громогласно) на весь мир

    на \народ де — ( при людях) при лю́дях, прилю́дно

    Русско-украинский словарь > народ

  • 5 общерусский

    спільний руський, (общий для всей России) загальноросійський, всеросійський. -кий праязык - спільна праруська мова. -кие государственные законы - всеросійські державні закони.
    * * *
    загальноросі́йський ( общий для всей России); ( имеющий значение для всех русских) спільнору́ський

    Русско-украинский словарь > общерусский

  • 6 печать

    1) печать (-ти), печатка. [Ствердили підписами й сенатською печаттю (Куліш). Перстень з печаткою]. Именная -чать - іменова печать. -чать молчания - печать мовчання. Наложить -чать - наложити, покласти печать. [Ухвалили печать наложить на язик мій, на душу (Франко)]. С приложением -ти - з притисненням (з відтисненням) печати. Подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і відтиском печатки свідчу. Приложить -чать к чему - печать (печатку) притиснути до чого, відтиснути на чому. -чать взломана - печать зламана. Взлом -чатей - порушення (зірвання) печатей;
    2) (переносно: знак) знак, ознака, знамено, печать, (клеймо) тавро. [Печать буденщини лягла на них (Єфр.). Смерть виразно поклала свою страшну похмуру ознаку на зсохлому змученому обличчю (Грінч.)]. Быть отмеченным -тью чего-л., носить -чать чего-л. - бути позначеним чим, мати на собі печать (ознаку) чого. Его сочинения носят на себе -чать гения (гениальности) - його твори мають на собі печать генія (позначені геніяльністю). Наложить свою -чать - покласти свій знак (свою печать, свою ознаку, своє тавро. -чать позора - тавро ганьби;
    3) друк, (пресса) преса, Приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку. Разрешить, одобрить к -ти (к печатанию) - дозволити, ухвалити до друку. Отдавать книгу в -чать - віддавати книгу до друку, пускати книгу в друк. Книга вышла из -чати - книга вийшла з друку. Опубликовывать, -ковать в -чати - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком. [Про їх не записано ні одної пісні, ні одного переказу, а що подавано було друком, те було фальсифікатом (Куліш). Оголосив я друком не одно вже своє і чуже компонування (Куліш)]. Появиться в -чати - з'явитися (появитися) друком. Периодическая -чать - періодична преса. Этот вопрос обсуждается в -чати - це питання обмірковується в пресі. Свобода -чати - воля друку (преси). Постановления относящиеся к -чати - постанови про пресу (про друк);
    4) (шрифт) друк, літери, письмо. Мелкая -чать - дрібний друк. Убористая -чать - тісний (густий) друк. Крупная -чать - буйний друк. [Друк у цій книзі не читкий (не розбірний)]. Церковная -чать - (церковно-)слов'янський друк, (церковно-)слов'янські літери, (церковно-)слов'янське письмо, слов'янка. Гражданская -чать - руський друк, руські літери, руське письмо.
    * * *
    1) печа́тка, печа́ть, -ті
    2) перен. печа́тка; ( отпечаток) відби́ток, -тку; ( знак) знак, -у; ( след) слід, -у
    3) ( печатание) дру́к, -у
    4) ( о шрифте) дру́к
    5) ( пресса) пре́са

    соломо́нова \печать — бот. купина́, соломо́нова печа́тка

    Русско-украинский словарь > печать

  • 7 пробираться

    пробраться (сквозь что) пробиватися, пробитися, пробиратися, братися, пробратися, продиратися и дертися, продертися и продратися крізь що, шитися, прошитися крізь що, попід чим. [Самотній подорожній пробивався крізь непроглядний туман (Корол.). Козаки підстерегали татар на дніпрових переправах, щоб не пробрались на руський бік (Куліш). Почали вони поміж тими кущами продиратися (Грінч.). Гадюка шилася в траві. Струмок дзюркотів по камінню, шився попід осокою (Дн. Чайка)]. Неприятель -рается лесом - ворог пробивається (шиється) лісом. -ся ползком - пластати, плазувати куди. -ся сквозь толпу - продиратися, продертися крізь натовп, протовплюватися, протовпитися, протискатися, протиснутися, (к кому, к чему; куда) дотовплюватися, дотовпитися до кого, до чого, куди. За теснотой нельзя -ся к кому, к чему - за тиском не дотовпишся до кого, до чого, дотовпу немає до кого, до чого. Срв. Пробиваться, -ся украдкой куда - см. Прокрадываться.
    * * *
    несов.; сов. - пробр`аться
    1) пробира́тися, пробра́тися; ( с трудом проходить) продира́тися, проде́ртися и продра́тися и попродира́тися, несов. де́ртися, дра́тися; ( сквозь толпу) прото́вплюватися, прото́впитися, проти́скуватися, проти́снутися; ( прокрадываться) прокрада́тися, прокра́стися
    2) страд. (несов.) вичи́туватися, пробира́тися; перебира́тися, пробира́тися; пропо́люватися, прорива́тися, прорі́джуватися; проділятися

    Русско-украинский словарь > пробираться

  • 8 Великоро[у]сс

    -ка, великороссиянин, -янка росіянин (ж. р. -янка), руський (ж. р. -ська), москаль, московець, москвач, (ж. р.) московка, (в филологии) великорус, (насмешливо или с пренебрежением) кацап (ж. р. -пка), кацапуз, кацапура, кацап'яга, (соб.) москва, кацапня.

    Русско-украинский словарь > Великоро[у]сс

  • 9 Великороссийский

    великорусский російський, руський, московський, (в филологии) великоруський, (пренебрежительно) кацапський.

    Русско-украинский словарь > Великороссийский

  • 10 ruski

     1. руський;
     2. український;
     3. російський

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > ruski

  • 11 Терлецький, Остап Степанович

    Терлецький, Остап Степанович (літ. псевдоніми - В. Кістка, Ів. Заневич, В. Мак) (1850, с. Назірна Івано-Франківської обл. - 1902) - укр. публіцист, літературознавець, громадсько-політичний діяч. Закінчив філософський ф-т Львівського (1872) і правознавчий ф-т Віденського (1883) ун-тів. Докт. права (1899) Ч. лен Русько-Української радикальної партії. Перший з трьох (двоє інших - Франко, Павлик) головніших зачинателів і провідників "революційно-демократичної ідеології" в Галичині. Був позитивістом за вишколом, але, за словами Франка, "вроджений ідеаліст", людина етичних імперативів. На думку Драгоманова, був "цілком європеєць по своїй науці і ідеям", прагнув ним бути в житті і в політиці. За переконаннями тяжів до соціалізму, зазнав впливу Маркса, Лассаля, Драгоманова.
    [br]
    Осн. тв.: "Галицько-руський нарід і галицько-руські народовці: Замість справоздання з Київської археологічної подорожі" // Правда. - 1874. - Ч. 17, Ч. 18. (окреме вид.: "Москвофіли і народовці" (1902); "Літературні стремління галицьких русинів від 1772 до 1872 р." (1894 - 1895); "Знесення панщини в Галичині: Причини до історії суспільного життя і суспільних поглядів, 1830 - 1848 рр." (1895); "Галицько-руське письменство 1848 - 1865 рр.: На тлі тогочленних суспільно-політичних змагань галицько-руської інтелігенції" (1903).

    Філософський енциклопедичний словник > Терлецький, Остап Степанович

См. также в других словарях:

  • руський — рускій, руський український …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • Руський блок — Партия «Русский блок» Партія «Руський блок» Лидер: Свистунов Александр Григорьевич Дата основания: 20 июня 2002 Штаб квартира …   Википедия

  • Руський язык — Западнорусский[1] письменный язык Самоназвание: рускыи языкъ, руская мова, простая мова Страны: Великое княжество Литовское, Галиция (Польша), Молдавия Официальный статус: Великое княжество Литовское …   Википедия

  • руський — а, е. 1) Прикм. до Русь. 2) іст., зах. Український. •• Ру/ське воєво/дство адміністративно територіальна одиниця на Україні в 15 18 ст …   Український тлумачний словник

  • руський — український [I,IV] …   Толковый украинский словарь

  • руський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Партия "Руський Блок" — Партия «Русский блок» Партія «Руський блок» Лидер: Свистунов Александр Григорьевич Дата основания: 20 июня 2002 Штаб квартира …   Википедия

  • Партия "Руський блок" — Партия «Русский блок» Партія «Руський блок» Лидер: Свистунов Александр Григорьевич Дата основания: 20 июня 2002 Штаб квартира …   Википедия

  • Партия Руський Блок — Партия «Русский блок» Партія «Руський блок» Лидер: Свистунов Александр Григорьевич Дата основания: 20 июня 2002 Штаб квартира …   Википедия

  • Партия Руський блок — Партия «Русский блок» Партія «Руський блок» Лидер: Свистунов Александр Григорьевич Дата основания: 20 июня 2002 Штаб квартира …   Википедия

  • Партия руський блок — Партия «Русский блок» Партія «Руський блок» Лидер: Свистунов Александр Григорьевич Дата основания: 20 июня 2002 Штаб квартира …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»