-
1 румун
чRomanian, Rumanian -
2 Румунія
ж геогр.Romania, Rumania (країна, Південно-Східна Європа) -
3 румун
-арумы́н -
4 румун
rumunч. -
5 Румунія
rumunija -
6 румун
რუმინელი -
7 румун
rumın -
8 румунія
Rumıniya -
9 румунізація
rumunizacjaж. -
10 румунізувати
rumunizuwatyдієсл. -
11 бан
ч( розмінна монета Румунії) ban -
12 Бухарест
ч геогр. -
13 Валахія
ж геогр.Walachia (іст. провінція, Румунія) -
14 Галац
ч геогр.Galati, Galatz ( Румунія) -
15 Констанца
ж геогр. -
16 лей
ч( грошова одиниця Румунії і Молдови) leu, ley -
17 лея
ж( грошова одиниця Румунії) leu -
18 Прут
ч геогр.(Україна, Молдова і Румунія) -
19 Трансильванія
ж геогр.Transylvania (іст. область, Румунія) -
20 Трансільванія
transjl'wanija
- 1
- 2
См. также в других словарях:
румунізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
румунізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
румунізування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
румунізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
румунізований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до румунізувати … Український тлумачний словник
румунізувати — у/ю, у/єш, недок. Здійснювати румунізацію … Український тлумачний словник
румун — див. румуни … Український тлумачний словник
румунізм — у, ч. Слово, зворот, вислів, граматична форма тощо, запозичені з румунської мови або утворені за її зразком ін. мовою … Український тлумачний словник
румун — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Румунія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
румунізація — ї, ж. Насильницьке запровадження румунської мови, культури і т. ін … Український тлумачний словник
