розщеплювати

См. также в других словарях:

• розщеплювати — юю, юєш, недок., розщепи/ти, щеплю/, ще/пиш; мн. розще/плять; док., перех. 1) Розколювати, розділяти на частини (вздовж, по довжині чого небудь). || Руйнувати, дроблячи на шматочки, частинки. || Вирізняти складові елементи. 2) Розкладати шляхом… …   Український тлумачний словник

• розщеплювати — 1) = розщепити (розділяти на частини вздовж чого н.), розколювати, розколоти, колоти, розчахувати, розчахнути; розклинювати, розклинити (клином) 2) див. ділити I …   Словник синонімів української мови

• розщеплювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• атомізувати — ую, уєш, недок. Розщеплювати речовину до утворення окремих, вільних атомів …   Український тлумачний словник

• інвертувати — у/ю, у/єш. Піддавати що небудь інверсії, розщеплювати …   Український тлумачний словник

• птіалін — у, ч. Фермент слини людини і деяких тварин, який має здатність розщеплювати крохмаль …   Український тлумачний словник

• розклинювати — юю, юєш, недок., розклини/ти, ню/, ни/ш, док., перех. Вбиваючи або вставляючи клин, розщеплювати чи розшивати що небудь …   Український тлумачний словник

• розчахувати — ую, уєш, недок., розчахну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Розколювати, розщеплювати (дерева, гілки і т. ін.) на частини. || безос. || Розсікати, розтинати зверху до низу чимсь гострим. 2) тільки док. Спричинити незручним, різким рухом розрив зв… …   Український тлумачний словник

• розщепити — див. розщеплювати …   Український тлумачний словник

• розщеплення — я, с. Дія за знач. розщепити, розщеплювати і розщепитися, розщеплюватися. •• Розще/плення а/кцій збільшення кількості випущених акцій з пропорційним зниженням номінальної або оголошеної ва …   Український тлумачний словник

• розщеплюваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розщеплювати. 2) Який може бути розщепленим …   Український тлумачний словник