-
1 розшукувати
( злочинця) detect, dig up, seek, snoop, trace, (злочинця; про поліцію тощо) want -
2 розшукувати
-
3 розшукувати
= розшука́тиразы́скивать, разыска́ть; (перен.) отка́пывать, откопа́ть; (беглых, преступников) сы́скивать, сыска́ть -
4 розшукувати
rozszukuwatyдієсл. -
5 розшукувати
ძებნა, ძიება -
6 розшукувати
шукаць -
7 розшукувати
qıdırıp tapmaq -
8 розшукувати викрадений автомобіль
Українсько-англійський юридичний словник > розшукувати викрадений автомобіль
-
9 розшукувати викрадені автомобілі
Українсько-англійський юридичний словник > розшукувати викрадені автомобілі
-
10 розшукувати втікача
Українсько-англійський юридичний словник > розшукувати втікача
-
11 розшукувати злочинця
Українсько-англійський юридичний словник > розшукувати злочинця
-
12 розшукувати контрабандні товари
Українсько-англійський юридичний словник > розшукувати контрабандні товари
-
13 розшукувати приховану зброю
Українсько-англійський юридичний словник > розшукувати приховану зброю
-
14 активно розшукувати
Українсько-англійський юридичний словник > активно розшукувати
-
15 ретельно розшукувати
Українсько-англійський юридичний словник > ретельно розшукувати
-
16 відкопувати
= відкопати1) to dig out, to excavate; ( мертве тіло) to disinter, to exhume, to disentomb2) ( розшукувати) to ferret out, to unearth, to dig up -
17 розшукати
см. розшукуватиразыска́ть; (перен.) откопа́ть; (беглых, преступников) сыска́ть
См. также в других словарях:
розшукувати — ую, уєш, недок., розшука/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) тільки недок. Робити пошуки кого , чого небудь. 2) Внаслідок пошуків виявляти, знаходити кого , що небудь … Український тлумачний словник
розшукувати — [роужшу/куватие і роуш:у/куватие] уйу, уйеиш … Орфоепічний словник української мови
розшукувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відшукувати — ую, уєш, відшуко/вувати, ую, уєш, недок., відшука/ти, а/ю, а/єш, док., перех. Шукаючи, знаходити, виявляти; розшукувати. || Знаходити, установлювати що небудь у чомусь … Український тлумачний словник
здобувати — а/ю, а/єш, недок., здобу/ти, у/ду, у/деш; мин. ч. здобу/в, була/, було/; наказ. сп. здобу/дь; док., перех. 1) Діставати, розшукувати, знаходити кого , що небудь. || Заробляти, набувати працею. || Брати, завойовувати що небудь, оволодівати чимось… … Український тлумачний словник
лапати — аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. 1) Торкати, хапати що небудь рукою (руками). || Дотиками рук розшукувати що небудь у темноті. || Розпізнавати що небудь дотиками пальців. 2) діал. Хапати, ловити … Український тлумачний словник
ловити — ловлю/, ло/виш; мн. ло/влять; недок., перех. і без додатка. 1) Хапати що небудь на льоту. || Хапаючи що небудь на льоту, збирати докупи. 2) Намагатися схопити, спіймати того (те), хто (що) тікає, віддаляється. || Намагатися вхопити те, що… … Український тлумачний словник
нашукувати — ую, уєш, недок., нашука/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. Шукати, розшукувати кого , що небудь. || Знаходити яку небудь кількість чогось … Український тлумачний словник
нишкати — аю, аєш, недок., діал. Нишпорити, розшукувати … Український тлумачний словник
попитати — I а/ю, а/єш, док. 1) перех. Док. до питати. 2) перех. і неперех. Спитати про що небудь у багатьох; поставити багато питань кому небудь. 3) перех., розм. Розшукувати кого , що небудь, питаючи. 4) перех., розм. Попросити що небудь. II а/ю, а/єш,… … Український тлумачний словник
пошукувати — ую, уєш, недок. 1) перех. і без додатка. Те саме, що шукати. 2) неперех., за ким, діал. Розшукувати кого небудь. 3) перех., чого, діал. Домагатися, добиватися … Український тлумачний словник
