-
1 розуміти
to understand, to comprehend, to conceive, to apprehend; ( усвідомлювати) to realize; to see; to appreciate; ( проникнути) to penetrate, to fathom; ( схопити значення) to grasp, to seize; ( розбирати зміст) to make outдобре розуміти — to fully appreciate, to effectively grasp
розуміти суть (факту, доказу) — to take in
неправильно розуміти — to misunderstand; to mistake the meaning
я не розумію — I do not understand; I don't get you
я не розумію, що ви хочете цим сказати — what do you mean?; I do not catch your meaning
розуміти з півслова — to take the hint, to be quick in the uptake, to catch the meaning at once
-
2 розум
чmind, wit, intellect, intelligence; reasonгострий розум — sharp intelligence, keen wit
взятися за розум — to come to one's senses, to become wiser
зводити з розуму — to drive mad, to madden
-
3 розуміти
-
4 розум
памяцьпрычынарозум -
5 розум
див. розсудок і розум -
6 розум
-
7 розуміти
penetrate, perceive -
8 розум
-у1) ум, ра́зум; (способность логически мыслить, рассуждать) рассу́док; смысл; толк2) ( значение) смысл; ра́зум -
9 розуміти
1) понима́ть, разуме́ть, сообража́ть; ( с отрицанием не) смы́слить; постига́ть; уясня́ть [себе́]; уразумева́ть; ( узнавать на опыте) изве́дывать; ( осознавать) дава́ть себе́ отчёт (в чём), отдава́ть себе́ отчёт (в чём); маракова́ть2) ( иметь в виду) разуме́ть, подразумева́ть -
10 розум
raison, esprit -
11 розум
rozumч.rozum, umysł -
12 розум
გონება, ჭკუა -
13 розуміти
გაგება -
14 розуміти
зразумецьзьдзяйсьняцьразабраццаразумець -
15 розуміти
-
16 розум
aqıl, feraset, zekâ -
17 розуміти
añlamaq -
18 розум практичний
РОЗУМ ПРАКТИЧНИЙ - на відміну від підпорядкованих зовнішній доцільності теоретичного та технічного розуму, покладає мету в самому собі і традиційно пов'язується в моральній філософії зі свободним самовизначенням людини. В практичній філософії Канта корелгається з автономією суб'єкта, що протиставляється гетерономії (емпіричним схильностям) і сваволі, мотивованій індивідуальним егоїстичним інтересом. На відміну від егоїстичного інструментально-стратегічного розуму, який на основі "правил розсуду" та "гіпотетичних імперативів" спрямований на маніпуляцію речами та людьми, Р.п. є самовизначенням доброї волі і, спираючись на апріорну передумову принципу універсалізації справедливості, надає сам собі значущий для усіх закон моральності, трансцендуючи, отже, за межі емпіричного егоїстичного інтересу індивіда. В сучасній філософії відповідно до герменевтичнолінгвістично-прагматичного повороту Р.п. тематизується за допомогою таких понять, як комунікація, дискурс, аргументація, консенсус тощо.А. Єрмоленко -
19 розуміння
РОЗУМІННЯ - 1) У широкому світоглядному плані - результат духовно-практичного засвоєння дійсності, коли зовнішні об'єкти, використовуючись у практиці, залучаються до смислів людської діяльності, виступають її предметним змістом. Інформаційна реконструкція цього змісту і характеризує Р. 2) З гносеологічного боку, Р. - це соціокультурний процес, що передбачає наявність за межами індивідуальної впевненості (в тих чи тих загальнозначущих підставах суспільного спілкування) свого роду базису безперечності. Це насамперед - категоріальні структури, аксіоматичні твердження та парадигми науки, незаперечні емпіричні дані тощо. Усвідомлення зв'язку певних уявлень із таким, історично зумовленим базисом безперечності чи зведення їх до цього базису через модельні образи становить механізм Р. 3) У більш спеціальному плані Р. виявляється у психологічному аспекті (коли воно, зокрема, описується через емпатію - мислиме входження в ту чи іншу ситуацію) та у мовно-комунікаційному ракурсі. В останньому випадку Р. виступає у вигляді діалогу як відображення тексту на тексті та його переоцінка в новому контексті і визначається через процес переведення лінійної послідовності символів в уявлення його смислу (його розпізнання та реконструкцію). Аналіз Р. був історично започаткований у герменевтиці, яка розкрила можливості зведення об'єктів до мовних структур їх Р., проаналізувала специфіку гуманітарного пізнання та комутативний аспект пізнавальних процесів. Подальші дослідження Р. орієнтуються на його розгляд як загальної для всіх дисциплін форми прийняття результатів освоєння світу, в процесі якого явища природи трансформуються у факти культури.С. Кримський -
20 розуміння
См. также в других словарях:
розуміти — [розум’і/тие] м і/йу, м і/йеиш … Орфоепічний словник української мови
розуміти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розуміти — і/ю, і/єш, недок., перех. 1) також без додатка і з підрядним реченням. Сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач.). || Сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін. || що. Осягати, схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення… … Український тлумачний словник
розум — 1) (здатність людей логічно мислити, пізнавати об єктивну дійсність, засвоювати, запам ятовувати тощо), інтелект, розуміння, глузд 2) (здатність окремої людини запам ятовувати, оцінювати події тощо та відповідно діяти й поводитися; звичайний,… … Словник синонімів української мови
розуміти — I 1) (бути здатним правильно оцінювати, осягати розумом що н.), тямити, розбирати, мізкувати, міркувати, петрати, прибирати, кмі[е]тити 2) (по якому, з якої володіти якою н. мовою, бути у змозі сприймати зміст висловленого нерідною мовою), тямити … Словник синонімів української мови
розумівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
розуміння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розумітися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розуміння — я, с. 1) Дія за знач. розуміти 1 6) і розумітися 1 3). 2) Погляд, кут зору. 3) Знання, досвід у чому небудь; уявлення про щось. •• У розумі/нні чиєму так, як уявляє хто небудь. 4) рідко. Те саме, що розум 1) … Український тлумачний словник
розумітися — і/юся, і/єшся, недок. 1) на чому, у (в) чому. Бути обізнаним з чим небудь, вміти розбиратися, мати досвід у чомусь. || Знати смак у чому небудь. || Мати елементарні початкові відомості з якої небудь галузі знання. 2) також над чим, рідко за чим,… … Український тлумачний словник
розумітися — (на чому, у чому бути обізнаним у чому н., мати знання, досвід у якій н. галузі), розбиратися, розуміти, тямити, знатися (на чому), петрати (у чому й без додатка), кумекати (у чому), тямитися (на чому), метикувати (у чому), шурупати … Словник синонімів української мови