розстібатися

См. также в других словарях:

• розстібатися — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

• розстібатися — а/юся, а/єшся, рідше розсті/буватися і рідко розстьо/буватися, уюся, уєшся, недок., розстебну/тися, стебну/ся, сте/бнешся і рідко розстібну/тися, стібну/ся, сті/бнешся, док. 1) Ставати, робитися незастебнутим (про одяг). || Вийматися з петельок… …   Український тлумачний словник

• розстібання — я, с. Дія за знач. розстібати і розстібатися …   Український тлумачний словник

• розстібнутися — див. розстібатися …   Український тлумачний словник

• розстібуватися — див. розстібатися …   Український тлумачний словник

• розщібатися — а/юся, а/єшся і рідко розщі/буватися, уюся, уєшся, недок., розщібну/тися, щібну/ся, щі/бнешся і рідко розщебну/тися, щебну/ся, ще/бнешся, док., розм., заст. Розстібатися …   Український тлумачний словник

• розхристуватися — уюся, уєшся, недок., розхри/статися, аюся, аєшся, док. 1) Розстібатися перев. на грудях (про одяг). || Оголюватися, відкриватися (перев. про груди). 2) Розстібати собі перев. на грудях одяг. 3) тільки недок. Пас. до розхристувати …   Український тлумачний словник

• розстебнутися — див. розстібатися …   Український тлумачний словник

• розстьобуватися — див. розстібатися …   Український тлумачний словник