розсмішити

См. также в других словарях:

• розсмішити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• розсмішити — (викликати сміх, примусити сміятися), насмішити; засмішити (довести сміхом до знемоги) …   Словник синонімів української мови

• розсмішити — шу/, ши/ш, док., перех. Викликати сміх, примусити сміятися …   Український тлумачний словник

• розсмішений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розсмішити. 2) у знач. прикм. Який виражає сміх; усміхнений …   Український тлумачний словник

• пересмішити — шу/, ши/ш, док., перех., розм. Насмішити, розсмішити всіх чи багатьох …   Український тлумачний словник

• насмішити — шу/, ши/ш, док., перех. Діями або словами викликати сміх у кого небудь, змусити сміятися кого небудь; розсмішити. || Викликати насмішки у кого небудь …   Український тлумачний словник

• сміхотливий — а, е. 1) Схильний багато й часто сміятися; якого легко розсмішити. 2) Який виражає, містить сміхотливість, веселість, радість і т. ін. 3) Який може викликати сміх, змусить розсміятися …   Український тлумачний словник

• сміх — у, ч. 1) Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. || тільки мн. Веселі розмови, розваги і т. ін. || перев. мн. Насмішки, глузування. •• Без смі/ху не… …   Український тлумачний словник

• сміха — невідм., ч., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати подив …   Український тлумачний словник

• сміховище — а, с. 1) Те, з чого сміються, глузують; об єкт насмішки, глузування. 2) невідм., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати сміх …   Український тлумачний словник

• сміхота — и/, ж., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати сміх …   Український тлумачний словник