розслідувати

См. также в других словарях:

• розслідувати — дієслово недоконаного виду діал …   Орфографічний словник української мови

• розслідувати — ую, уєш, недок. і док., і діал. розсліди/ти, джу/, ди/ш, док., перех. 1) Робити дослідження, вивчення кого , чого небудь. 2) Виясняти, з ясовувати, проводячи слідство або розбираючись в якомусь питанні …   Український тлумачний словник

• розслідити — див. розслідувати …   Український тлумачний словник

• розслідуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розслідувати …   Український тлумачний словник

• розслідування — я, с. Дія за знач. розслідувати …   Український тлумачний словник

• розслідуватися — ується, недок. Пас. до розслідувати …   Український тлумачний словник

• роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… …   Словник лемківскої говірки

• нюхати — нюхам, хаш, хат, Пр. 1. Нюхати, визначати запах. 2. Вислідувати; розслідувати …   Словник лемківскої говірки

• копати — дієслово недоконаного виду ногою копати дієслово недоконаного виду робити заглиблення в землі; розслідувати тощо …   Орфографічний словник української мови

• выбадувати — дую, дуєш, Пт. [1.] Розслідувати, взнавати подробиці. [2.] Переберати в їжі …   Словник лемківскої говірки