розплести

См. также в других словарях:

• розплести — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• розплести — див. розплітати …   Український тлумачний словник

• розплестися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• порозплітати — а/ю, а/єш, док., перех. Розплести (коси, волосся і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• порозплітатися — а/ється, а/ємося, а/єтеся, док. 1) Розплести собі коси (про жінок). 2) Розплестися (про коси, волосся і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• порозпускати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Звільнивши від навчання, роботи і т. ін., дозволити всім або багатьом розійтися, роз їхатися. || Дати можливість розійтися, розбігтися в різні боки. 2) Широко, на всі боки розкинути гілля, зайнявши великий простір (про… …   Український тлумачний словник

• розонаджити — джу, диш, розона/чити, чу, чиш, док., перех., зах. Розкуйовдити, розплести. Розонаджити волосся …   Український тлумачний словник

• розплетений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розплести …   Український тлумачний словник

• розплетення — я, с. Дія за знач. розплести, розплестися …   Український тлумачний словник

• розплітати — а/ю, а/єш, недок., розплести/, ету/, ете/ш, док., перех. Розділяти, роз єднувати на окремі пасма (перев. косу, волосся). || Роз єднувати, розчіплювати (пальці, руки, обійми) …   Український тлумачний словник

• розплітатися — а/ється, недок., розплести/ся, ете/ться, док. 1) Розпускатися, розмотуватися, розділятися на окремі пасма (про що небудь сплетене, скручене). || Роз єднуватися, розчіплюватися (про пальці, руки, обійми). 2) Розплітати собі косу …   Український тлумачний словник