розор

См. также в других словарях:

• розор — у, ч., розм. Дія і стан за знач. розорити, розоряти і розоритися, розорятися. •• Впа/сти в розо/р стати дуже бідним; зубожіти. Прийт …   Український тлумачний словник

• розор — іменник чоловічого роду від: розорити, розоритися розм …   Орфографічний словник української мови