-
1 розлучатися
= розлучитися1) ( розставатися) to separate, to part ( with)2) ( розривати шлюб) to divorce, to get divorced; to split -
2 розлучатися
разлуча́ться, разлучи́ться; расстава́ться, расста́ться; ( расторгать свой брак) разводи́ться, развести́сь -
3 розлучатися
rozłuczatysjaдієсл. -
4 розлучатися
разлучны -
5 розлучатися
ayrılmaq, ayrılışmaq -
6 розлучатися з чоловіком
Українсько-англійський юридичний словник > розлучатися з чоловіком
-
7 розлучатися із дружиною
Українсько-англійський юридичний словник > розлучатися із дружиною
-
8 розлучити
= розлучитися; док. див. розлучати, розлучатися -
9 розлучитися
-
10 розходитися
= розійтися1) to go away; to disperse; to go separate ways; ( один за одним) to drop away; ( про збори) to break up2) ( розлучатися) to part ( from), to part company, to part from one another; ( про подружжя) to get divorced ( from)3) ( розгалужуватися) to diverge, to branch off; (про шляхи тж.) to fork4) (про тепло, проміння) to radiate5) ( про гроші) to be spent6) ( у поглядах) to dissent ( from), to differ in opinion ( with), to disagree ( with), to fall out, to discord7) ( розкуповуватися) to be sold out8) ( розлютуватися) to fly into a temper, to let oneself go, to lose one's self-control
См. также в других словарях:
розлучатися — а/юся, а/єшся і рідко розлу/чуватися, уюся, уєшся, недок., розлучи/тися, лучу/ся, лу/чишся, док., з ким – чим і без додатка. 1) Попрощавшись, іти від кого небудь або розходитися в різні боки. 2) Переставати бути, жити разом, бачитися,… … Український тлумачний словник
розлучатися — див. розлучитися … Словник синонімів української мови
розлучатися — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
залишати — а/ю, а/єш, недок., залиши/ти, ишу/, и/шиш, док., перех. 1) Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого , що небудь. || Вирушаючи звідкись, класти, поміщати щось де небудь для когось. 2) Віддавати, передавати у чиє небудь користування,… … Український тлумачний словник
лишати — а/ю, а/єш, недок., лиши/ти, шу/, ши/ш, док., перех. 1) Ідучи, їдучи куди небудь, не брати з собою. || Віддавати куди небудь на певний час. 2) Ідучи, покидати кого небудь, розлучатися з ним. || Ідучи, покидати кого небудь, залишати без уваги,… … Український тлумачний словник
покидати — I пок идати аю, аєш, док., перех. 1) Кинути все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Абияк, недбало кинути все чи багато чого небудь. 2) Кинути без догляду все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Вирушаючи кудись, кинути… … Український тлумачний словник
прилипати — а/ю, а/єш, недок., прили/пнути, ну, неш, док. 1) Приставати до чого небудь липкого; приклеюватися. || Приставати до чого небудь (про щось липке). || Щільно прилягаючи до чого небудь, триматися (про щось мокре). || Чіплятися до чого небудь (про… … Український тлумачний словник
різнитися — ню/ся, ни/шся, недок. 1) Мати різницю у чомусь, несхожість з ким , чим небудь; відрізнятися від когось, чогось. 2) рідко. Розходитися в різні боки; розлучатися … Український тлумачний словник
розводитися — джуся, дишся, недок., розвести/ся, веду/ся, веде/шся, док. 1) Плодячись, розмножуватися. || безос. || розм. Виникати, з являтись у великій кількості. 2) розм. Писати або говорити про що небудь багато, довго, із зайвими подробицями. || Займатися… … Український тлумачний словник
розлучання — я, с., рідко. Дія за знач. розлучати і розлучатися … Український тлумачний словник
розлучитися — див. розлучатися … Український тлумачний словник
