-
1 розкіс
-
2 розкіш
жluxury, magnificence, splendour, sumptuousity, profusion -
3 розкіл
-ко́лу1) с.-х. небольша́я треуго́льная загоро́дка для отбо́ра ове́ц, свине́й2) ( расщеплённое место для пересадки привоя) сад. расще́п -
4 розкіс
-ко́су; техн.раско́с -
5 розкіш
- коші1) ро́скошь; (об излишестве в обстановке, убранстве) великоле́пие, пы́шность; (о пристрастии к изысканности, удовольствиям - мн. ч.: розко́ші, -ів) роско́шество; ( только о наслаждении) блаже́нство, не́га, сласть2) (изобилие, достаток) ро́скошь, дово́льство; дово́льствие -
6 розкіш
rozkiszж.przepych, rozkosz, luksus -
7 розкіш
ფუფუნება -
8 розкіш
раскоша -
9 розкіш
saltanat -
10 розкішне видання
-
11 розкішний
luxurious; magnificent, splendid, sumptuous -
12 розкішно
luxuriously; magnificently, splendidly, sumptuously -
13 розкільцювати
спец.раскольцева́ть -
14 розкільцюватися
спец.раскольцева́ться -
15 розкішний
роско́шный; (об обстановке, убранстве, буйной зелени) великоле́пный, пы́шный; ( имеющийся в изобилии) оби́льный -
16 розкішник
-а( живущий в роскоши) роско́шник -
17 розкішниця
-іроско́шница -
18 розкішність
- остіроско́шность -
19 розкішно
нар.роско́шно; великоле́пно, пы́шно; оби́льно -
20 розкішний
rozkisznyjприкм.rozkoszny, luksu sowy, wspaniały
- 1
- 2
См. также в других словарях:
розкіл — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розкіс — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розкіш — I (життєва вигода, пов язана з багатством; розкішне життя); пишнота, пиха (надмірність у багатстві, оздобах, прикрасах, вигодах тощо); розкошування, розкошолюбство (розкішне життя) II ▶ див. багатство 3), щастя I … Словник синонімів української мови
розкільцювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розкільцювати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкільцюватися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкільцьований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
Розкішне — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
розкішний — прикметник … Орфографічний словник української мови
розкішник — іменник чоловічого роду, істота той, хто живе в розкошах рідко … Орфографічний словник української мови
розкішниця — іменник жіночого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
