-
1 розкрій
-
2 розкрій
-ро́ю; спец.раскро́й, раскро́йка -
3 розкрій
piçilüv -
4 розкріплювати
= розкріпи́ти, розкріпля`тираскрепля́ть, раскрепи́ть -
5 розкріплюватися
= розкріпля́тися, розкріпи`тисяраскрепля́ться, раскрепи́ться -
6 розкріпачувати
= розкріпачитиto set free, to liberate -
7 розкріпачувати
= розкріпа́читираскрепоща́ть, раскрепости́ть -
8 розкріпачуватися
= розкріпа́читисяраскрепоща́ться, раскрепости́ться -
9 розкріпачення
-
10 розкріпачити
док. див. розкріпачувати -
11 розкріпачити
см. розкріпачуватираскрепости́ть -
12 розкріпачитися
см. розкріпачуватисяраскрепости́ться -
13 розкріпити
см. розкріплюватираскрепи́ть -
14 розкріпитися
см. розкріплюватисяраскрепи́ться -
15 розкріпляти
см. розкріплюватираскрепля́ть -
16 розкріплятися
см. розкріплюватисяраскрепля́ться -
17 розкрійна машина
cloth-cutting machine, cutter, cutting device, cutting-out machine -
18 розкрійний механізм
-
19 розкрійний
раскро́йный -
20 розкрійник
-араскро́йщик
- 1
- 2
См. также в других словарях:
розкрій — 1 іменник чоловічого роду дія від: розкроювати розкрій 2 іменник чоловічого роду розкроєний матеріал … Орфографічний словник української мови
розкрійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
розкрійник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
розкрійниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
розкріпачений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розкріпачення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розкріпачити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкріпачитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкріпачування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розкріпачувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкріпачуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
