розжиріти

См. также в других словарях:

• розжиріти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• розжирілий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• розжирілість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• розжиріння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• розжирілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до розжиріти. 2) у знач. прикм. Який став надто жирним, повним, огрядним. || перен., фам. Який розбагатів, став заможним за чужий рахунок …   Український тлумачний словник

• розжирілість — лості, ж. Стан за знач. розжирілий 2) …   Український тлумачний словник

• розжиріти — і/ю, і/єш, док. Стати надто жирним, повним, огрядним. || перен., фам. Розбагатіти, стати заможним за чужий рахунок …   Український тлумачний словник

• утыти — розжиріти …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• отиліти — розжиріти, розтовстіти …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• доситішати — аю, аєш, док., діал. Розжиріти, погладшати …   Український тлумачний словник

• консумуючий — Консумуючий: споживаючий [48] Споживаючий сіль [??][XX] А рівночасно з тим великим добродійством, котре одним мигом мусить з нині на завтра піднести добробут народу, власть предержаща, боячись, щоб мужик надто не розжирів, накладає на тоту… …   Толковый украинский словарь