розгуляти

См. также в других словарях:

• розгуляти — див. розгулювати …   Український тлумачний словник

• розгуляти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• розгуляний — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розгуляти 2). 2) у знач. прикм. Збуджений веселощами, гулянкою і т. ін. || Який досяг у дії, вияві великої інтенсивності, сили. 3) у знач. прикм. Який збільшив вагу на доброякісних кормах у природних… …   Український тлумачний словник