-
1 розганяти
техн. разгоня́ть -
2 გაფანტვა
розганяти -
3 გაქანება
розганяти -
4 rozganiać
розганяти -
5 rozpędzać
розганяти -
6 break up
розганяти ( натовп тощо); розформовувати; розбивати, порушувати ( шлюб тощо) -
7 break up a demonstration
-
8 dispel
розганяти, розсіювати (в т. ч. демонстрацію, натовп) -
9 disperse a crowd
-
10 disperse a demonstration
-
11 scatter a crowd
-
12 tear-gas a crowd
-
13 teargas
-
14 dispel
v1) розганяти; розвіювати, розсіювати (ся)2) зникати* * *vрозганяти, розсіювати; розсіюватися, розвіюватися; зникати -
15 disperse
v1. розсіювати, розганяти, розходитися, розсіюватися- disperse a crowd розганяти натовп- to disperse demonstrators розганяти демонстрантів -
16 disperse
розповсюджувати, поширювати; розсереджувати; розсіювати, розганяти (демонстрацію, натовп); розходитися ( про натовп тощо)- disperse a demonstration
- disperse by force -
17 accelerate
v1) прискорювати; розганяти, збільшувати швидкість2) прискорюватися; розганятися* * *v1) прискорювати; форсувати; розганяти, збільшувати швидкість; прискорюватися; розганятися -
18 disperse
v1) розсівати, розганяти; розвівати2) розходитися, розбігатися3) розкидати; розосереджувати4) розповсюджувати, поширювати (чутки тощо)5) сипати, розсипати (компліменти тощо)6) знищувати, зводити, розсмоктувати* * *I a; мат.,обч. розрідженийII v1) розсіювати, розвіювати; розганяти; розсіюватися, розходитися2) розкидати; розсіювати, розосереджувати (тж.; вiйcьк.); розосереджувати; децентралізувати3) поширювати, розповсюджувати; обч. розподіляти ( дані) по блоках пам'яті4) знищувати; розсмоктувати; зникати; розсмоктуватися5) cпeц. розсіювати; oпт. диспергувати -
19 dissipate
v1) розсіювати, розганяти (хмари)2) зникати4) марнувати, розтрачувати, розтринькувати, марнотратити5) розм. пиячити, пити-гуляти6) перетворювати електричну (механічну) енергію на теплову7) громити, розбивати (війська)* * *v1) розсіювати; розганяти; розсіюватися, зникати2) розкладати, руйнувати; розкладатися, руйнуватися3) марнотратити, розтринькувати, марнувати; вести розгульний, розпусний спосіб життя; гуляти, пиячити4) фiз. дисипувати ( енергію); розсіюватися, дисипуватися ( про енергію)5) зас m. громити, розсіювати ( війська) -
20 scatter
1. n1) розсіювання, розкид2) розкидання3) фіз. нерівномірне відбиття (світла)4) невелика кількість2. v1) розкидати, розсипати; розшпурювати2) розсіювати3) розміщувати (у різних місцях)4) розганяти5) розсіюватися, розходитися6) військ. розосереджуватися7) розбивати, руйнувати; розвіювати, розладнувати (плани тощо)8) посипати; усипати, обсипати9) роз'єднувати, розрізнювати (колекцію тощо)11) щедро наділяти13) розбиватися, зазнавати краху14) розбігатися, кидатися врозтіч* * *I n1) розсіювання2) розкидання3) фiз. розсіюванняII v1) розкидати, розсипати; вiйcьк. розсіювати2) розміщати ( у різних місцях)3) розганяти, розходитися; вiйcьк. розосереджуватися, розсипатися4) розбивати, руйнувати, розвіювати (надії, плани)5) ( with) посипати6) розпорошувати ( кошти); роз'єднувати, розрізнювати ( колекцію)7) поширювати, видавати ( запах)8) щедро наділяти, осипати9) icт. розтринькувати ( статок)10) фiз. розсіювати; розсіюватися
См. также в других словарях:
розганяти — я/ю, я/єш і розго/нити, ню, ниш, недок., розігна/ти, розжену/, розжене/ш, док., перех. 1) Примушувати розійтися, розбігтися, розлетітися в різні боки. || розм. Звільняти з роботи, служби (всіх чи багатьох). || перен., розм. Ліквідувати,… … Український тлумачний словник
розганяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбивати — а/ю, а/єш, недок., розби/ти, зіб ю/, зі/б є/ш, док., перех. 1) Ударяючи чим небудь об щось чи упускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. || Ударяючи по чому небудь, ділити, дробити, роздавлювати його на частини, шматки. || безос.… … Український тлумачний словник
розганяння — я, с. Дія за знач. розганяти 1) … Український тлумачний словник
розганятися — я/юся, я/єшся і розго/нитися, нюся, нишся, недок., розігна/тися, розжену/ся, розжене/шся, док. 1) Рухатися, поступово збільшуючи швидкість. || тільки док., до кого, куди, розм. Поспішити, кинутися до кого небудь, кудись. || з інфін., розм.… … Український тлумачний словник
розгін — го/ну, ч. 1) Дія за знач. розігнати, розганяти 1). 2) Рух з постійно збільшуваною швидкістю. || Швидкість, набута ким , чим небудь внаслідок такого руху. || Відстань, потрібна для набуття відповідної швидкості. Набирати розгону. •• З розго/ну а)… … Український тлумачний словник
розгонити — див. розганяти … Український тлумачний словник
розгромлювати — юю, юєш, недок., розгроми/ти, омлю/, о/миш; мн. розгро/млять; док., перех. 1) Розоряти, спустошувати що небудь. || Розганяти, знищувати (яку небудь організацію). || рідко. Ламати, руйнувати що небудь. 2) Завдавати поразки кому небудь у бою. ||… … Український тлумачний словник
розгулювати — юю, юєш, недок., розгуля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) тільки недок., неперех. Неквапливо походжати (перев. для відпочинку, розваги). || Спокійно ходити, літати, плавати, повзати (про тварин, птахів, комах). || Рухатися вільно, в будь якому напрямку, не … Український тлумачний словник
розжахувати — ую, уєш, недок., розжаха/ти, а/ю, а/єш, док., перех., рідко. Лякаючи кого небудь, наводячи жах, розганяти у різні боки … Український тлумачний словник
розігнати — див. розганяти … Український тлумачний словник