розвідниця

См. также в других словарях:

• розвідниця — іменник жіночого роду, істота від: розвідувати розвідниця іменник жіночого роду, істота від: розводитися …   Орфографічний словник української мови

• розвідниця — I розв ідниця і. Жін. до розвідник 1), 3), 4). II розвідн иця і. Жін. до розвідник …   Український тлумачний словник

• розвідувачка — и, ж. Те саме, що розвідниця …   Український тлумачний словник