розвозити

См. также в других словарях:

• розвозити — о/жу, о/зиш, недок., розвезти/, зу/, зе/ш, док., перех. 1) Везучи, доставляти кожну особу або кожен предмет у певне місце. 2) безос., розм. Доводити кого небудь до стану повної знемоги, знесилення (про дію алкоголю, спеки, духоти і т. ін.). 3)… …   Український тлумачний словник

• розвозити — дієслово недоконаного виду везучи, доставляти когось, щось у певні місця розвозити дієслово доконаного виду дуже довго і не по суті говорити; згаяти час на щось розм …   Орфографічний словник української мови

• розвезення — я, с. Дія за знач. розвезти, розвозити …   Український тлумачний словник

• розвезти — див. розвозити …   Український тлумачний словник

• розвіз — розво/зу, ч. Дія за знач. розвезти, розвозити …   Український тлумачний словник

• розвозитися — I розвоз итися вожу/ся, во/зишся, док., розм., рідко. Витратити багато часу на когось, щось. II розв озитися иться, недок. Пас. до розвозити 1) …   Український тлумачний словник

• роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… …   Словник лемківскої говірки