-
1 розбіг
чstart, run; running start; running approach; run-up; ав. ( при зльоті) take-off run, run-out -
2 розбір
ч1) ( аналіз) analysis; review, critique (статті і т.п.); investigation, examination, inquiry ( into)розбір книги, статті — critique
2) грам. parsing; analysisробити синтаксичний розбір — to analyse, to construe
3)без розбору — indiscriminately; without distinction; promiscuously
-
3 розбій
banditism, brigandage, brigandism, robbery, robbing with violence -
4 розбій
чbrigandage, robbery; ( морський) piracy -
5 розбіг
-уразбе́г -
6 розбій
-бо́юразбо́й; разбо́йство -
7 розбір
-бо́ру1) разбо́р2) разбо́р; рассмотре́ние3) (качество, разряд, а также перен.) разбо́р; сорт -
8 розбіг
rozbihч. -
9 розбій
rozbijч. -
10 розбір
развагаразгляд -
11 розбір
talil -
12 розбігатися
= розбігтися1) ( набирати швидкість для стрибка) to run ( preparing for a jump), to take a run; to take a running start2) ( у різні сторони) to disperse, to flee, to scamper away3) ( про думки) to be scattered -
13 розбігтися
-
14 розбійницький
= розбі́йничийразбо́йничий, разбо́йнический; разбо́йницкий; разбо́йный -
15 розбірливість
ж1) ( перебірливість) fastidiousness; ( у засобах) scrupulousness2) ( почерку) legibility; distinctnessрозбірливість мови — articulation, phrase intelligibility
-
16 розбірний
тех.collapsible, dismountable, knock-down, take-down; sectionalрозбірний будинок буд. — ready-cut ( prefabricated) house
-
17 розбіжність
ж1) discrepancy, disparity; difference; dissent, dissension, discord; divergence, divergencyрозбіжність думок — divergence in views, difference in opinion
2) мат. divergence -
18 розбірний
I розбі́рний( легко понимаемый) разбо́рчивый, поня́тный; ( о хорошо различимых элементах) отчётливый; ( о звуках) вня́тный; ( только о речи) членоразде́льныйII розбірни́й( поддающийся разборке) разбо́рный; разбо́рчатый -
19 розбійницький
predatory; of robbers/brigands; ( про угоду) piratical -
20 розбірливий
1) ( перебірливий) fastidious, squeamish; ( у засобах) scrupulous2) ( про почерк) clear, legible
См. также в других словарях:
розбій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розбіг — у, ч. 1) Біг зі швидкістю, що поступово збільшується. •• З ро/збі/гу а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись; б) не встигнувши зупинитися після бігу. 2) Рух (машин, механізмів і т. ін.) з поступовим збільшенням, наростанням… … Український тлумачний словник
розбір — I розб ір о/ру, ч., заст. Аналіз. II р озб ір ро/збо/ру, ч. 1) Дія за знач. розбирати 1 4), 11). •• Без ро/збо/ру усе, всіх поспіль; не вибираючи. 2) Стаття, що містить аналіз, критичну оцінку чого небудь. 3) розм. Те саме, що … Український тлумачний словник
розбій — (напад, убивство з метою пограбування), розбійництво, розбишацтво, харцизтво Пор. бандитизм, грабіж … Словник синонімів української мови
розбірний — прикметник розбірливий розбірний прикметник якого можна розібрати і скласти … Орфографічний словник української мови
розбіяка — 1 іменник чоловічого роду, істота розбійник рідко розбіяка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота задирака рідко … Орфографічний словник української мови
розбігатися — дієслово доконаного виду розм. розбігатися дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбігання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розбігтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбіжка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
розбіжний — прикметник … Орфографічний словник української мови
