розбратати

См. также в других словарях:

• розбратати — а/ю, а/єш, док., розм. Перервати, припинити дружбу, посварити кого небудь з кимсь …   Український тлумачний словник

• розбратати — дієслово доконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

• розбратання — я, с., розм. Дія за знач. розбратати …   Український тлумачний словник

• посварити — (викликати, спричинити сварку між кимсь), розсварити; розбратати (близьких друзів, родичів) …   Словник синонімів української мови