Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

родина

  • 1 родина

    Українсько-англійський словник > родина

  • 2 родина

    rodyna
    ж.
    familia, rodzina

    Українсько-польський словник > родина

  • 3 родина

    family, home, matrimonial home

    Українсько-англійський юридичний словник > родина

  • 4 родина

    1) семья́, семе́йство; ( члены семьи) фами́лия; (перен. - о близких людях, сообща ведущих хозяйство) дом
    2) ( родственники) собир. родня́
    3) биол. семе́йство

    Українсько-російський словник > родина

  • 5 родина

    ოჯახი

    Українсько-грузинський словник > родина

  • 6 родина

    сям'я

    Українсько-білоруський словник > родина

  • 7 королівська родина

    Українсько-англійський юридичний словник > королівська родина

  • 8 котячий

    cat's; наук. feline

    котячий концерт — 1) caterwauling; 2) hooting; charivari, Dutch concert

    Українсько-англійський словник > котячий

  • 9 Тьонніс, Фердинанд

    Тьонніс, Фердинанд (1855, Ріп, побл О. лденсворта-1936) - нім. соціолог, історик філософії, один із фундаторів соціології в Німеччині, один із засновників Нім. соціологічного тов-ва та його президент (1909 - 1933). Од 1909 р. - екстраординарний проф., а з 1913 р. до своєї вимушеної відставки нацистами в 1933 р. - ординарний проф. Нільського ун-ту. Т., зазнавши значного впливу філософії Гоббса, Шопенгауера, Гартмана та Маркса, здійснює одну з перших спроб побудувати систему "чистих" категорій соціології, які б уможливлювали дослідження суспільства та його змін. У найвідомішій своїй праці "Gemeinschaft und Gesellschaft" він вперше виокремлює відповідну понятійну пару форм соціальності - спільноту (Gemeinschaft) та суспільство (Gesellschaft), які до нього вживалися здебільшого як синоніми, і перетворює їх на фундаментальні поняття нім. соціології, принаймні на етапі становлення її як теоретичної дисципліни С. пільнотою позначаються соціальні відносини, які формуються органічно й ґрунтуються на довірі, пов'язаній з інтеграцією "самості" в безпосередні стосунки (родина, громада) на основі спільних цінностей, а суспільство визначається раціональними відносинами, пов'язаними з міркуваннями корисності (інтересами), які регулюються формально-правовими категоріями (гроші, договір тощо). Т. вважає, що в підґрунті відповідних форм соціального зв'язку міститься воля, яка своєю чергою поділяється на два типи. Перший тип волі, що конституює спільноту, пов'язаний з емоційними, афективними потягами і називається сутнісною, інстинктивною волею; другий тип, завдяки якому конституюється суспільство, визначається раціональною, або "вибірковою", волею, яка характеризує свободне самовизначення індивіда. В історичному поступі відносини спільноти поступаються відносинам суспільства, чим позначається процес переходу від традиційного до модерного суспільства. Такий підхід дістав подальшого розвитку в відповідній дихотомії понять: "оспільнотнення" (Vergemeinschaftung) та "осуспільнення" (Vergesellschaftung) Вебера, "механічної" та "органічної" солідарності Дюркгейма, "системної" та "соціальної" інтеграції Габермаса, якими описується процес модернізації західного суспільства.
    [br]
    Осн. тв.: "Спільнота та суспільство" (1887); "Критика громадської думки" (1922); "Поступ та соціальний розвиток: Концепції філософії історії" (1926).

    Філософський енциклопедичний словник > Тьонніс, Фердинанд

См. также в других словарях:

  • "Родина" — «РОДИНА», стих. Л. (1841), одно из значительнейших произв. рус. лирики 19 в. В отличие от официально патриотич. оды 18 в., а также и от патриотич. поэзии А. Н. Радищева, декабристов, А. С. Пушкина с ее гражд. пафосом, «Родина» Л. это лирич.… …   Лермонтовская энциклопедия

  • Родина — Родина. Историки русской литературы, анализируя неоконченную повесть Пушкина «Из записок молодого человека» как повесть о декабристе, опирались на ошибочное толкование слова «родина». «Судя по началу повести и сохранившемуся на одном из ее листов …   История слов

  • РОДИНА — РОДИНА, родины, жен. 1. Отечество; страна, в которой человек родился и гражданином которой он состоит. «Мы любим свой язык и свою родину…» Ленин. Защищать родину. Весь Советский народ любит свою социалистическую родину и защищает ее грудью от… …   Толковый словарь Ушакова

  • родина — Отечество, отчизна, родная сторона (сторонка), родной край, родное пепелище, колыбель. Прот …   Словарь синонимов

  • Родина — земля, гдѣ кто родился. Ср. Лучшее средство полюбить снова родину, это разлучиться съ нею на время. Н. С. Лесковъ. (Писемскому 15 го сент. 1872 г. Ср. И вотъ они опять, знакомыя мѣста, Гдѣ жизнь отцовъ моихъ, безплодна и пуста, Текла среди пировъ …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Родина — Родина, Евгения Сергеевна Евгения Родина Пол игрока женский Гражданство …   Википедия

  • Родина ждёт — В главных ролях Валерий Николаев Страна …   Википедия

  • «Родина» — (улица Толмачёва, 12), первый детский кинотеатр в Ленинграде, помещается в здании Дома кино, входит в кинозрелищное предприятие «Родина». Здание построено в 1914—16 (архитекторы Б. Я. Боткин, К. С. Бобровский, скульптор А. Е. Громов) для… …   Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»

  • РОДИНА — Родина. Татарские, тюркские, мусульманские женские имена. Словарь терминов …   Словарь личных имен

  • РОДИНА — РОДИНА, ы, жен. 1. Отечество, родная страна. Любовь к родине. Защита родины. 2. Место рождения, происхождения кого чего н., возникновения чего н. Москва его р. Индия р. шахмат. • Вторая родина место, давшее кому н. приют, ставшее родным. Толковый …   Толковый словарь Ожегова

  • РОДИНА — РОДИНА, родить, родня и пр. см. рождать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»