-
1 ритмічно
нар.ритми́чно, ритми́чески -
2 ритмічно
-
3 ритмічно
rytmicznoприсл. -
4 скандований
skandowanyjприкм. -
5 Анаксимен з Мілету
Анаксимен з Мілету (бл. 585 - 525 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, учень і наступник Анаксимандра. Предмет єдиного твору А. - "Про природу" (дійшло кілька фрагментів) - космогонія, космологія, етнологія метеорологічних явищ. Космологія А. є найбільш послідовним і конкретним вираженням мілетської натурфілософської традиції, відповідно до якої він не тільки аналізував субстанційну реальність, "фізис" (у А. це "повітря"), а й розглядав цю реальність з точки зору динаміки та якісних перетворень. А. вперше кладе в основу системи космічної світобудови дію динамічної першопричини, розглядаючи її прояви як ритмічне "ущільнення й розрідження" єдиної й позірно без'якісної праматерії, яке якраз виявляє її якісні перетворення. А. визнавав незліченність світів, першим вказав на відмінність між нерухомими зірками і планетами; висунув гіпотезу, що пояснювала затемнення Сонця і Місяця, а також фази Місяця. Теза А. про походження світил, ототожнюваних з богами, з морських випаровувань, використана пізніше Ксенофаном для спростування антропоморфного і соціоморфного тлумачення міфологічних вищих істот Гомером та Гесіодом. -
6 суспільне життя
СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ - реальний, органічно цілісний процес існування, розвитку і взаємодії соціальних суб'єктів (осіб, соціальних спільнот, суспільств), що відбувається у конкретно-історичних умовах і характеризується певного системою форм діяльності, відносин, спілкування і духовного освоєння та перетворення дійсності людиною. Специфічною рисою С.ж. є єдність матеріального і духовного, стихійного і свідомого начал. Постаючи як триєдиний процес самозбереження, самооновлення і взаємодії соціальних організмів, С.ж. не редукується до причинно-наслідкової залежності чи межі таких залежностей духовного від матеріального або навпаки. Суспільна свідомість і суспільне буття є лише абстракціями, моментами життєдіяльності соціального цілого як їх реальної основи, що зумовлює їх сутність і характер взаємовпливу. Атрибутивною ознакою С.ж. є його дисперсність, оскільки воно в певному розумінні постає як ієрархія життєвих виявів соціальних індивідів (людство, цивілізації, етноси, особи) монадної природи. Кожен із цих індивідів довільного рівня постає як монада, тобто як уособлення і відтворення цілого, основних його закономірностей, ритмів і формоутворень. Повною мірою таке уособлення і відтворення відбуваються лише на рівні такої специфічної єдності, як людство. Однак ця єдність виступає не у вигляді моністичної суперсистеми чи монолінійної послідовності, а як розмаїття різномасштабних живих культурно-історичних індивідів, у кожному з яких - від цивілізації до особи - відтворюється та уособлюється, але вже крізь призму унікальних специфікацій, всесвітньо-історичний процес загалом З. а такого підходу С.ж. постає як сукупна життєдіяльність усіх соціально-історичних індивідів, їх самоідентифікації, самоствердження і самореалізації, в ході яких кожен з цих індивідів відкриває себе заново і збагачує своїм, тільки йому притаманним екзистенційним досвідом інваріантні структури і неминущі цінності загальнолюдського характеру.І. Войченко -
7 становлення і деградація
СТАНОВЛЕННЯ і ДЕГРАДАЦІЯ - категорії, що характеризують процеси набуття (становлення) чи втрати (деградація) завершеної форми. С. і Д. поєднують моменти виникнення і зникнення речей, зародження можливостей і їх перетворення в дійсність або втрачання. Ідея буття як вічного С. і Д. плинного цілісного світу вперше чітко висловлена Гераклітом. Платон розрізняв буття як те, що існує само по собі і для себе, і становлення як те, що існує лише для іншого. Узагальнення давньогрецьк. уявлень з цього питання дано Аристотелем, який вважав характеристикою спрямованості становлення ентелехію. Підсилення інтересу до питань становлення, розгортання світових процесів має місце у вченнях Ляйбніца, Гердера, в нім. класичній філософи. С. і Д., за Гегелем, має в собі буття і ніщо таким чином, що вони сповна переходять одне в одне і взаємно знімають одне одного. У XX ст. осмислення С. і Д. сприяло формуванню концепцій органіцизму, побудові шарової структури буття Гартмана, теологічним еволюційним уявленням Шардена та уявленням про емерджентну еволюцію Александера. Процеси С. і Д., багатоструктуровані і різнодетерміновані у просторі і часі, супроводжуються переоформленнями структурної і елементної бази, змінами домінувань і часових ритмів Х. ід процесів С. і Д. залежить од багатьох факторів і позначається на проміжних формах їх реалізації, набуваючи характеру прогресу чи регресу, еволюції чи інволюції, стійкого стану або коливальних рухів, розпаду і зникнення. Суперечлива єдність С. і Д. добре відбивається в понятті кенозису, яке використовувалося в елліністичній філософії і східній патристиці для позначення сходження Бога в світ, творення світу і одночасно "спустошення", тобто вичерпання. В сучасній філософії подібна суперечність відбивається, зокрема, в понятті феноменологічної редукції, яке означає "очищення", тобто збіднення "Я" від будьяких психічних феноменів і натуралістичних уявлень, але в той же час - рух до "чистого (трансцендентального) "Я". В історії філософії поняття С. і Д. інколи заперечувалися, зокрема при недооцінці якісних перетворень у світі. Шопенгауер піддавав сумніву актуальність проблеми становлення, розглядав її як нісенітницю на тій підставі, що за нескінченний попередній час вже все реалізоване і досліджувати можна лише "завжди рівну собі сутність світу". Проте не викликає сумніву важливість категорій С. і Д. для аналізу перехідних і пограничних станів, процесів самоорганізації, розвитку пізнання і збереження цивілізації за умов її подальшого прогресу.В. КизимаФілософський енциклопедичний словник > становлення і деградація
См. также в других словарях:
ритмічно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
ритмічно — Присл. до ритмічний … Український тлумачний словник
пульсувати — у/є, недок. 1) Ритмічно розширюватися і скорочуватися (про серце, кровоносні судини). || Ритмічно рухатися по кровоносних судинах (про кров). || Створювати враження биття, сіпання з болем (про нарив, пухлину і т. ін.). 2) Рівномірними поштовхами… … Український тлумачний словник
запульсувати — у/є, док., неперех. 1) Почати ритмічно битися (про серце, артерії), ритмічно рухатися по кровоносних судинах (про кров). || безос. 2) перен. Почати діяти, проявлятися з періодичними, ритмічними коливаннями … Український тлумачний словник
період — у, ч. 1) Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін. || Час, коли відбувається яка небудь подія, триває дія, розгортається чиясь діяльність і т. ін. || Відтинок часу, позначений існуванням, наявністю чого небудь. 2) Певна стадія,… … Український тлумачний словник
свінг — у, ч. 1) У боксі – боковий удар зі значної віддалі. 2) Ритмічний феномен, один із визначальних елементів джазу, у якому ритмічна пульсація характеризується незбіганням акцентів мелодичної та ритмічної ліній. 3) Джазовий стиль, характерною… … Український тлумачний словник
задріботіти — очу/, оти/ш і задрібота/ти, очу/, о/чеш, док., розм. 1) неперех.Піти, побігти дрібними кроками. || безос. || Затанцювати, часто перебираючи та пристукуючи ногами. || перех., рідко. Почати виконувати якийсь танок, часто перебираючи ногами. 2)… … Український тлумачний словник
рівномірний — а, е. 1) Однаковий, постійний у всіх своїх частинах, елементах або протягом усієї дії. || Який звучить весь час ритмічно, з однаковою силою. || Який здійснюється весь час з однаковою швидкістю, ритмічністю. Рівнозмінний рух. 2) заст. Який має… … Український тлумачний словник
стугоніти — ни/ть, недок. 1) Ритмічно стукаючи, ударяючи по чому небудь, утворювати тривалий шум, гул. || Утворювати глухі звуки із завиванням, гулом (про явища природи). || безос. || Видавати глухі ритмічні звуки (про механізми). || Глухо, безперервно… … Український тлумачний словник
тріоль — і, ж., муз. Тричасткова ритмічна фігура в музиці двочасткового розміру; група з трьох ритмічно однакових нот, що дорівнюють за загальною довготою двом нотам того ж написання … Український тлумачний словник
фокстрот — у, ч. Ритмічно чіткий швидкий парний танець з музичним розміром 4/4. || Музика до цього танцю; музичний твір у ритмі цього танцю … Український тлумачний словник
