ремінник

См. также в других словарях:

• ремінник — 1 іменник чоловічого роду, істота виготовник ременів ремінник 2 іменник чоловічого роду подвійний ремінь рідко …   Орфографічний словник української мови

• ремінник — I а, ч. Той, хто виготовляє ремені. II а, ч., заст. Подвійний широкий шкіряний ремінь для зберігання в ньому грошей …   Український тлумачний словник

• рамінник — а, ч., зах. Те саме, що ремінник II …   Український тлумачний словник

• пояс — I (шкіряна, матер яна, плетена тощо довга смуга для підперізування одягу), пас(ок), поясок, підперіз, підперізок; очкур (на шароварах); попруга, ремінник, ремінь (шкіряний); ремінець (вузький шкіряний); корсаж (твердий на спідниці); корсет (під… …   Словник синонімів української мови

• Мы́шца — ( ы) (musculus, i, PNA, BNA, JNA; син. мускул) орган, обладающий свойством сократимости, обеспечивающий движение того или иного элемента живого организма: состоит преимущественно из поперечнополосатой или гладкой мышечной ткани. Мышца… …   Медицинская энциклопедия