-
1 раціоналізм
РАЦІОНАЛІЗМ ( від лат. rationalis - розумний) - напрям у філософії, що визнає розум єдиною достовірною основою пізнання і поведінки людей. Р. проголошує розум єдиним джерелом і основою наших знань. У цьому розумінні Р. протистоїть як сенсуалізму (емпіризму), який шукає джерело пізнання у свідченнях органів чуття, а в знанні фактів - головну форму пізнання, так і ірраціоналізму. В історичному плані елементи Р. вже містяться у філософії Парменіда і Платана. Як цілісна гносеологічна система Р. виникає в XVII - XVIII ст. внаслідок розвитку математики і природознавства. Найвідоміші представники Р. цієї доби - Декарт, Спіноза, Вольф Р. аціоналісти вважали, що "істини розуму" принципово відрізняються від сумнівних емпіричних узагальнень, які не можуть дати істинного знання, оскільки ознаками останнього є ясність, чіткість і безсумнівна самоочевидність. Проголошення Р. розуму як єдиного джерела знання спричинилося до хибних висновків про існування вроджених ідей (Декарт), задатків мислення, незалежних від чуттєвості (Ляйбніц), апріорних форм знання (Кант). Кант зробив спробу примирити Р. і сенсуалізм, висунувши положення про те, що всяке знання починається з чуттів, згодом переходить до розсудку і закінчується в розумі. Однак Р. Канта стосувався тільки світу феноменів (явищ), а не ноуменів (сутностей), що привело його до агностицизму. У Гегеля процес пізнання розкривався як самопізнання розуму, тому в нього розвиток світу постає як чисто раціональний, логічний процес, що надало йому форми панлогізму. У XX ст. за ігнорування Р. чуттєвості і практики розпочалася його різка критика і заперечення з боку фрейдизму, інтуїтивізму, прагматизму і екзистенціалізму. -
2 раціоналізм
ч філос. -
3 раціоналіст
-
4 раціоналізм
-у; филос., перен.рационали́зм -
5 раціоналіст
-а; филос., перен.рационали́ст -
6 раціоналізм
racjonalizmч. -
7 раціоналіст
racjonalistч. -
8 раціоналізм
ratsionalizm -
9 раціоналізатор
-
10 раціоналізатор
-
11 раціоналізаторська пропозиція
improvement suggestion, innovationУкраїнсько-англійський юридичний словник > раціоналізаторська пропозиція
-
12 раціоналізувати
-
13 раціоналізувати кримінальне право
Українсько-англійський юридичний словник > раціоналізувати кримінальне право
-
14 раціоналізаторство
сrationalization activity, efficiency drive, efficiency work, rationalization movement -
15 раціоналізаторська пропозиція
innovation, rationalization proposal, technical proposal, suggestion scheme, improvement suggestion, rationalization suggestion, work-improvement suggestionУкраїнсько-англійський словник > раціоналізаторська пропозиція
-
16 раціоналізаторський
labour-saving, rationalization -
17 раціоналізація
жrationalization, improvementt; application of modern means of efficiency; streamlining -
18 раціоналізувати
to rationalize, to improve; to streamline амер.; to apply modern methods of efficiency (to) -
19 раціоналістичний
-
20 раціоналізація
См. также в других словарях:
раціоналізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
раціоналіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
раціоналіст — а, ч. 1) Послідовник раціоналізму (у 2 знач.). 2) Той, хто розсудливо ставиться до життя … Український тлумачний словник
раціоналізатор — [рац іонал іза/тор] ра, м. (на) ров і/ р і, мн. рие, р іў … Орфоепічний словник української мови
раціоналізатор — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
раціоналізаторство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
раціоналізаторський — прикметник … Орфографічний словник української мови
раціоналізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
раціоналізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
раціоналізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
раціоналізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови