-
1 раз
I ч1) time; occasionне раз — more than once, many a time
один тільки раз — the only time; only once
ще раз — once more, once again, over again
багато разів — many times, often, over and over ( again), a number of times
жодного разу, ні разу — never once
2) ( при лічбі) one3)за раз — at once; at one go
раз у раз — from time to time; now and again; every time
в такому разі — in such a case; in that case
ні в якому разі — in no wise, in no case
іншим разом — another ( some other) time
II присл.одного разу — once, one day; ( у казках) once upon a time
( одного разу) once; one dayIII спол.( якщо) since; if -
2 раз
I союзраз, е́слиII нар.раз, одна́ждыIII1) (род. - ра́зу) сущ. раз2) ( в значении количественного слова) нескл. раз, оди́н3) во-пе́рвых -
3 раз
raz -
4 раз
ჯერი -
5 раз
парачас -
6 раз
kere, sefer, defa (іменник); bir kere, bir sefer, bir kün, künlerden bir kün (прислівник); eger (сполучник) -
7 разінщина
-и; ист.ра́зинщина -
8 Раз мати народила, не двічі й помирати
Una vez te parió tu madre, no te morirás dos vecesІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Раз мати народила, не двічі й помирати
-
9 в разі несплати
-
10 повне відшкодування збитків у разі втрати або загибелі
страх.Українсько-англійський словник > повне відшкодування збитків у разі втрати або загибелі
-
11 у разі дострокового погашення
Українсько-англійський словник > у разі дострокового погашення
-
12 у разі несплати
failing payment; upon default in payment -
13 Життя - довга нива, поки пройдеш її - не раз поколешся
La vida es un largo campo, mientras que camines pinchas muchas veces el pie // la vida no es un camino de rosasІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Життя - довга нива, поки пройдеш її - не раз поколешся
-
14 Краще раз побачити, ніж тричі почути
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Краще раз побачити, ніж тричі почути
-
15 Сім раз відмір, один відріж
Mide siete veces y corta una sola vez // antes que te cases, mira lo que hacesІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Сім раз відмір, один відріж
-
16 багато
I нар.бога́то; оби́льноII( в большом количестве) нар. мно́го; ( каждый раз в большом количестве) помно́губага́то ва́жити — мно́го ве́сить; ( значить) име́ть большо́е значе́ние
IIIвони́ бага́то пройшли́ з матема́тики — они́ мно́го прошли́ (далеко́ ушли́) по матема́тике
( значительно) нар. мно́го, гора́здо, не в приме́р; куда́IV(в знач. сказуемого) мно́гоV (род. -тьо́х); числ.мно́го (с род. п. сущ.); мно́гие (согласованное с сущ.)бага́то разі́в (раз) — мно́го раз; многокра́тно
у багатьо́х ви́падках — во мно́гих случаях; в большинстве́ слу́чаев
ця поді́я таї́ть у собі́ бага́то на́слідків — это собы́тие чрева́то после́дствиями
-
17 фундаменталізм
ФУНДАМЕНТАЛІЗМ - у найзагальнішому значенні - це переконання, що існує деяка тверда основа, на якій має ґрунтуватися розуміння реальності, істини, добра, Бога. Відповідно можна говорити про різновиди Ф. - метафізичний, епістемологічний (пізнавальний), етичний, культурний (цивілізаційний, національний), релігійний. У філософії переконаність в існуванні деякої незмінної основи реальності, істини та моралі виявляється у визнанні того, що розум здатний сформулювати єдиноправильні критерії, на основі яких ми можемо відрізнити реальність від видимості (ілюзії), істину від хиби, добро від зла О. скільки в даному разі визнають, що існують деякі абсолютні критерії реальності, істини, моралі (абсолютні цінності), то замість терміна "Ф." іноді застосовують слово "абсолютизм". У середземно-європейській філософській традиції філософський Ф. з'явився як протидія релятивізму - погляду, за яким різниця між реальним і видимим (тим, що тільки здається реальним), істиною і хибою, добром і злом відносна. Відносність критеріїв реальності, істини, добра позначають терміном "релятивізм". У Давній Греції речниками релятивізму були софісти. Платон вбачав своє завдання у тому, щоб протидіяти релятивізму, тому його філософія і послугувала одним із найважливіших джерел філософського Ф. у середземно-європейській філософській традиції (яка в XX ст. стала об'єктом критики Гайдеггера). Продовженням цієї платонівської традиції була епоха Просвітництва з її вірою у здатність розуму знайти надійні критерії для розрізнення реального і нереального, істини та хиби, добра та зла. Якщо Платон і Декарт подають версію раціоналістичного Ф., то британські емпірики стали засновниками емпіричного Ф., продовження якого маємо у позитивізмі та логічному позитивізмі. Абсолютизм в етиці знайшов підтримку з боку феноменології (Шелер). У друг. пол. XX ст. філософський Ф. зазнав серйозної критики з боку філософського постмодернізму (Деррида, Дельоз, Фуко, Рорті та ін.), але крайні версії постмодернізму поновили стару загрозу - загрозу релятивізму. Тому значна група сучасних філософів прагне вибрати середню позицію між Ф. і релятивізмом (Бернстейн та ін.). Іноді термін "Ф." застосовують для позначення культурного релятивізму; говорять, напр., не тільки про релігійний Ф., а про культурний, національний і т.п. У такому разі суть культурного (цивілізаційного, етнічного, національного) Ф. полягає в тому, що із правильного твердження про те, що різні світорозуміння і цінності (моральні, політичні, правові) закорінені в культурній самобутності етносів, націй, цивілізацій та епох, роблять висновок про виняткову унікальність різних культур та їхню неспівмірність. Таким чином, з культурного Ф. випливає релятивізм: якщо наше розуміння реальності, істини, добра є наслідком певних культурних традицій, то воно радикально різне у різних культурах, і кожна з цих культур може претендувати на єдино вірне світорозуміння. Ф., отже, знаходиться в опозиції до універсалізму, а не до релятивізму. Одним із різновидів цього культурного релятивізму є т. зв. лінгвістичний релятивізм, суть якого полягає в тому, що семантика різних мов фактично є неспівмірною (звідси теза про принципову неможливість адекватного перекладу текстів). Негативні суспільні наслідки культурного Ф. (релятивізму) полягають у тому, що з нього слідує неможливість взаєморозуміння між етносами, націями, цивілізаціями, а отже, визнається, що способом їхнього співіснування є конкуренція, напруга і конфлікт. Складність взаємин між культурним Ф. і універсалізмом полягає в тому, що універсалізм (утвердження загальнолюдських цінностей) здатний сам приховувати культурний Ф. - намагання мислити цінності саме своєї цивілізації чи нації як універсальні. Такий універсалізм, отже, не схильний поважати культурну різноманітність світу, культурну самобутність інших цивілізацій та націй; навпаки, він прагне нав'язувати свої цінності та способи життя іншим культурам. Саме з цим пов'язана критика європоцентризму та культурних аспектів ідеології глобалізму. Так само за критикою національного Ф. (який часто змішують з націоналізмом або національним егоїзмом) може приховуватися стратегія ослаблення поцінування національної самобутності якоїсь нації, аби (в умовах конкуренції культур) в такий спосіб сприяти культурній експансії іншої нації. У такому разі т. зв. "інтернаціоналізм" (або "справжній універсалізм", чи космополітизм) насправді сам є прихованою формою національного Ф. Саме таке спрямування мала критика укр. націоналізму ("буржуазного націоналізму") в СРСР; в оновлених формах И здійснюють також в сучасній Україні. Більшість сучасних філософів не приймають апі радикальних форм універсалізму (з їхньою зневагою до самобутніх культур), ані крайніх форм культурного Ф. - з їхнім твердженням про неможливість існування загальнолюдських цінностей, про неспівмірність культур та неможливість взаєморозуміння між ними. Виправданою є поміркована позиція, яка поєднує необхідні елементи універсалізму з поміркованими формами культурного релятивізму Що стосується релігійного Ф., то суть його полягає не стільки в твердженні про те, що дана релігія є єдино правильною (це характерне для більшості релігійних вірувань), скільки у погляді, що дана конкретна релігія повинна бути основною (фундаментом) всіх цінностей - моральних, політичних, правових. Звідси слідує заперечення будь-якої автономії індивідів (зокрема їхнього права триматися будь-яких релігійних вірувань або не триматися жодних), різних сфер діяльності (моралі, науки, освіти, мистецтва, права, політики тощо) та установ. У такому разі релігію мислять як основу політики, права тощо, заперечуючи (в радикальних формах релігійного Ф.) навіть їхню відносну автономію. Можуть існувати поміркованіші та радикальніші форми релігійного Ф.В. Лісовий -
18 двадцять
(род. -и́ и -тьо`х)два́дцатьдва́дцять разі́в (раз) по п'ять — два́дцать раз по пять; мат. два́дцатью пять
-
19 по
предл.1) (с вин. п.) (при обозначении границы, предела) по, допо сей день — по сей день, до сего́дня; (при обозначении цели, объекта действия) за, по
по во́ду — за водо́й, по́ воду; ( при разграничении места) по; (при указаний на смежность: рядом, вплотную) о
по оби́два бо́ки — по обе́им сторона́м; ( в разделительном смысле - при числительных) по (с вин. или дат. пп.)
сиді́ти по дві годи́ни — сиде́ть по два часа́; ( при указании на последовательность) за (с твор. п.)
раз по раз — раз за ра́зом
2) (с предл. п.) (при обозначении места, протяжённости, направленности действия, пути следования) попо всіх на́прямах (на́прямках) — по всем направле́ниям; (посредством чего, при помощи чего) по
по по́шті — по по́чте; ( при обозначении времени) по
по ноча́х — по ноча́м
по ці́лих днях — по це́лым дням; (при обозначении направления действия: на кого-нибудь, в кого-нибудь) по
стріля́ти по проти́вникові — стреля́ть по проти́внику; (при указании на последовательность, постепенность) по, за
рік по ро́ку — год за го́дом; ( в разделительном смысле) по
голосува́ння по окре́мих кандидату́рах — голосова́ние по отде́льным кандидату́рам; (в отношении чего, касательно чего) по
говори́ти не по су́ті — говори́ть не по существу́; (при указании области, круга деятельности) по; (при обозначении близости в известном отношении, родства) по
рідня́ по дружи́ні (по жі́нці) — родня́ по жене́, родня́ со стороны́ жены́; (согласно чему или с чем, соответственно чему, сообразно с чем) по; ( на основании определённых признаков) по; (при обозначении причины: вследствие чего) по, из-за
3) (с предл. п. - в сочетании с личными мест. в значении: согласно с желанием) по (с дат. п.)[не] по мені́ — [не] по мне
4) (с предл. п. - при словах пла́кать, тоскова́ть) по (с дат. п. и с предл. п.)5) (с предл. п. - в выражениях, обозначающих: возрастом во столько-то лет) по (с дат. п.)6) (с предл. п.) по́сле (с род. п.); ( при определении промежутка времени) через (с вин. п.); (при именах существительных, образованных от глаголов) по (с предл. п.)по до́вгому ча́сі — по проше́ствии до́лгого вре́мени
-
20 якраз
См. также в других словарях:
раз — раз/ … Морфемно-орфографический словарь
раз — [один] сущ., м., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? раза и разу, чему? разу, (вижу) что? раз, чем? разом, о чём? о разе; мн. что? разы, (нет) чего? раз, чему? разам, (вижу) что? разы, чем? разами, о чём? о разах 1. Словом раз в значение… … Толковый словарь Дмитриева
раз — 1. РАЗ, а ( у); мн. разы, раз; м. I. числ. колич. = Один (при счёте). Раз, два, три... Раз, два и готово (о том, что делается, совершается очень быстро). Раз, два и обчёлся (об очень малом количестве кого , чего л.). II. в зн. сущ. 1. (обычно со… … Энциклопедический словарь
РАЗ — 1. РАЗ1, раза (раза прост.), мн. разы, раз (разов прост.), муж. 1. В сочетании со словом, обозначающим количество, указывает на один момент или кратность, повторяемость какого нибудь действия. «Семь раз отмерь, один раз отрежь.» (посл.) «Раз пять … Толковый словарь Ушакова
РАЗ — 1. РАЗ1, раза (раза прост.), мн. разы, раз (разов прост.), муж. 1. В сочетании со словом, обозначающим количество, указывает на один момент или кратность, повторяемость какого нибудь действия. «Семь раз отмерь, один раз отрежь.» (посл.) «Раз пять … Толковый словарь Ушакова
РАЗ — 1. РАЗ1, раза (раза прост.), мн. разы, раз (разов прост.), муж. 1. В сочетании со словом, обозначающим количество, указывает на один момент или кратность, повторяемость какого нибудь действия. «Семь раз отмерь, один раз отрежь.» (посл.) «Раз пять … Толковый словарь Ушакова
РАЗ — 1. РАЗ1, раза (раза прост.), мн. разы, раз (разов прост.), муж. 1. В сочетании со словом, обозначающим количество, указывает на один момент или кратность, повторяемость какого нибудь действия. «Семь раз отмерь, один раз отрежь.» (посл.) «Раз пять … Толковый словарь Ушакова
раз — 1. РАЗ1, раза (раза прост.), мн. разы, раз (разов прост.), муж. 1. В сочетании со словом, обозначающим количество, указывает на один момент или кратность, повторяемость какого нибудь действия. «Семь раз отмерь, один раз отрежь.» (посл.) «Раз пять … Толковый словарь Ушакова
раз — 1. РАЗ1, раза (раза прост.), мн. разы, раз (разов прост.), муж. 1. В сочетании со словом, обозначающим количество, указывает на один момент или кратность, повторяемость какого нибудь действия. «Семь раз отмерь, один раз отрежь.» (посл.) «Раз пять … Толковый словарь Ушакова
РАЗ — 1. РАЗ1, раза (раза прост.), мн. разы, раз (разов прост.), муж. 1. В сочетании со словом, обозначающим количество, указывает на один момент или кратность, повторяемость какого нибудь действия. «Семь раз отмерь, один раз отрежь.» (посл.) «Раз пять … Толковый словарь Ушакова
РАЗ — РАЗ, рас, рос, разо, предл. слитный, означающий: а) окончанье действия, как вообще все предлоги: рассмешить, разбудить; б) деленье, особленье, разноту: разломать, раздать, раскусить, разогнать; в уничтоженье, переделку снова: развить, растить;… … Толковый словарь Даля