-
1 відтягти
-
2 підтягти
= підтягтися; док. див. підтягувати, підтягуватися -
3 відтягти
см. відтягати I1) оттяну́ть; ( отволакивать куда) оттащи́ть2) ( причинять боль тяжестью) оттяну́ть3) ( во временном значении) оттяну́ть4) (отводить, отклонять в сторону) перен. отвле́чь5) техн. оттяну́ть6) диал. вы́честь -
4 підтягти
см. підтягати -
5 відтягти
адцягнуць -
6 підтягти
çekmek, çekip ketirmek -
7 відтягати
= відтягнути, відтягувати, відтягти1) ( пересувати в інше місце) to drag ( to pull) away (aside, back)2) ( війська) to draw off4) ( жар з рани) to draw off heat5) ( залізо на ковадлі) to draw out iron -
8 курок
чcocking piece, cock; nab; hammer -
9 підтягтися
-
10 підтягувати
= підтягнути, підтягти, підтягати1) ( затягувати тугіше) to tighten2) ( ближче) to pull up (to), to haul up (to), to draw (up, in)3) ( втягувати в себе) to pull in, to draw in4) ( змусити краще працювати) to take in hand, to pull up, to keep a tight hand on, to draw in the reins5) військ. to bring up, to move up6) ( підспівувати) to join in singing -
11 відтягати
I соверш.оттаска́тьII = відтя́гувати, відтягти`; відтягну`ти1) оття́гивать, оттяну́ть; ( отволакивать куда) отта́скивать, оттащи́ть2) ( причинять боль тяжестью) оття́гивать, оттяну́ть3) ( во временном значении) оття́гивать, оттяну́ть4) (отводить, отклонять в сторону) перен. отвлека́ть, отвле́чь5) техн. оття́гивать, оттяну́ть6) диал. вычи́тать, вы́честь -
12 підтягати
= підтягти́, підтя`гувати; підтягну`ти1) подтя́гивать, подтяну́ть, подта́скивать, подтащи́ть2) ( передвигать вверх) подтя́гивать, подтяну́ть; ( слегка или резким движением) поддёргивать, поддёрнуть; вздёрнуть3) подтя́гивать, подтяну́ть4) (сосредоточивая, приближать, подводить) воен. подтя́гивать, подтяну́ть5) ( подпевать) подтя́гивать, подтяну́ть6) (заставлять улучшить работу, поднимать дисциплину) перен. подтя́гивать, подтяну́ть7) (делать впалым, втягивать) безл. подводи́ть, подвести́
См. также в других словарях:
відтягти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підтягти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відтягти — див. відтягати … Український тлумачний словник
підтягти — див. підтягати … Український тлумачний словник
відтягти — див. відтягати … Словник синонімів української мови
підтягти — див. підтягати … Словник синонімів української мови
відтягати — а/ю, а/єш і відтя/гувати, ую, уєш, недок., відтягти/ і відтягну/ти, ягну/, я/гнеш, док., перех. 1) Тягнучи кого , що небудь поверхнею чогось, переміщати, пересувати в інше місце. || Переборюючи опір, насильно відводити когось від кого , чого… … Український тлумачний словник
відтягатися — а/юся, а/єшся і відтя/гуватися, уюся, уєшся, недок., відтягти/ся і відтягну/тися, ягну/ся, я/гнешся, док. 1) з чим, рідко. Затримуватися зі строком виконання чого небудь. 2) від чого, діал. Уникати чогось. 3) тільки недок. Пас. до відтягати … Український тлумачний словник
підтягати — а/ю, а/єш і підтя/гувати, ую, уєш, недок., підтягти/ і підтягну/ти, тягну/, тя/гнеш, док., перех. і без додатка. 1) Тягнучи, наближати до когось, чогось. || Піднімати що небудь угору, вище. 2) Затягувати тугіше, щільно притискуючи, припасовуючи… … Український тлумачний словник
підтягатися — а/юся, а/єшся і підтя/гуватися, уюся, уєшся, недок., підтягти/ся і підтягну/тися, тягну/ся, тя/гнешся, док. 1) Держачись руками за що небудь, підтягувати себе, своє тіло кудись. || перен. Переміщатися, підійматися знизу вгору. 2) Зосереджуватися… … Український тлумачний словник
підтягнений — підтя/гнутий, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підтягти. 2) у знач. прикм., перен. Зовнішньо і внутрішньо зібраний, акуратний, витриманий … Український тлумачний словник
