-
1 podstaw||a
ж1. основа; підстава; база; фундамент; podstaw{||}a kolumny: база колони (архіт.);2. підстава, причина, мотив, привід (пе-рен.);3. основа (мат.);4. підвалина, фундамент, основа (перен., будів.);5. podstaw{||}aу л/н: основи (перен.); podstaw{||}a prawodawstwa: основи законодавства -
2 podstawa
-
3 powód
-
4 baza
ж1. база; основа; базис, підстава; фунт; ▼ -danych: база даних; ▼ -materialno-techniczna: матеріально-технічна база;2. база(архіт);3. база (військова) -
5 prawo
с1. право; законодавство; закони; ▼ prawo bankowe: банківське право; ▼ prawo kanoniczne: канонічне право;2. право; prawo głosu: право голосу; prawo własności: право власності;3. право, правознавство;4. право; основа; підстава; ▼ -jazdy: права водія;5. право, закон, принцип
См. также в других словарях:
підстава — I и, ж. 1) Нижня, опорна частина якого небудь предмета, споруди; основа (у 1 знач.). 2) перен. Те головне, на чому базується, основується що небудь. Наукова підстава. || Те, чим пояснюються, виправдовуються вчинки, поведінка і т. ін. кого небудь … Український тлумачний словник
відстава — и, ж., діал. Те саме, що відставка … Український тлумачний словник
підстава — I 1) (те головне, на чому ґрунтується, основується що н.), рація, сенс, глузд, резон Пор. довід, привід, причина 2) див. основа I II див. перешкода 1) … Словник синонімів української мови
підстава — 1 іменник жіночого роду опорна частина; основа; причина підстава 2 іменник жіночого роду заміна підстава 3 іменник жіночого роду перешкода діал … Орфографічний словник української мови
посада — Посада: підмурівок, фундамент [XIII] підмурок, фундамент [2] ( = основа, підстава) [MО,IV] посада (116)<пол. posada основа, підстава, фундамент; [MО,VI] … Толковый украинский словарь
привід — (обставина, з якої виникає підстава для чогось), зачіпка, гачок, причіпка, підстава, причина, поштовх, претекст … Словник синонімів української мови
аргумент — у, ч. 1) книжн. Підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування, підтвердження чого небудь. 2) мат. Незалежна змінна величина … Український тлумачний словник
виконавчий — а, е. Який здійснює виконання рішень, постанов, практичне керівництво чим небудь. •• Викона/вча вла/да одна з трьох гілок державної влади, яка має забезпечувати виконання законів. Викона/вче судочи/нство заключна стадія цивільного процесу, на… … Український тлумачний словник
критерій — ю, ч. Підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило. •• Крите/рій безпе/ки встановлені значення параметрів та характеристик наслідків аварії, відповідно до яких обґрунтовується безпечність потенційно небезпечного об єкта.… … Український тлумачний словник
мотив — у, ч. 1) Підстава, привід для якої небудь дії, вчинку; причина. 2) муз. Мелодичний зворот (найменший відрізок мелодії), що має виразний музичний зміст. || Найменший елемент музичної побудови. || Частина теми, яка може мати самостійне значення в… … Український тлумачний словник
право — а, с. 1) тільки одн. Законодавство; здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни. 2) Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов язкових правил (норм) поведінки, що виражають волю панівного… … Український тлумачний словник
