підрозділяти

См. также в других словарях:

• підрозділяти — я/ю, я/єш, недок., підрозділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. Робити поділ на групи, класи за якими небудь спільними ознаками; класифікувати. || Ділити частину, розділ чого небудь на менші частини. Підрозділяти главу на параграфи …   Український тлумачний словник

• підрозділяти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• підрозділятися — я/ється, недок., підрозділи/тися, ді/литься, док. 1) Ділитися на групи, класи за якими небудь спільними ознаками. || Поділятися на менші частини. 2) тільки недок. Пас. до підрозділяти …   Український тлумачний словник

• підрозділити — див. підрозділяти …   Український тлумачний словник

• підрозділяння — я, с. Дія за знач. підрозділяти …   Український тлумачний словник

• ділити — I (роз єднувати на частини), поділяти, поділити, розділяти, розділити, членувати, розчленовувати, розчленувати, розщеплювати, розщепити, розтинати, розітнути, розбивати, розбити, паювати, шматувати, розшматовувати, розшматувати; роздвоювати,… …   Словник синонімів української мови

• стрілець — льця/, ч. 1) Той, хто стріляє, хто вміє стріляти. 2) У Московській державі 16 17 ст. – воїн особливого постійного війська. || В австро угорській армії під час Першої світової війни 1914 1918 рр. – воїн одного з військових підрозділів, створених… …   Український тлумачний словник