-
1 відпливати
= відплисти, відпливти; мор.to sail off, to set sail, to put off; (про людей, тварин) to swim away (off, out) -
2 підпливати
= підпливти, підплисти -
3 відпливати
= відпли́нути, відплисти`, відпливти`1) отплыва́ть, отплы́ть; ( уезжать) отбыва́ть, отбы́ть; ( плавно удаляться) уплыва́ть, уплы́ть2) ( о судах) отплыва́ть, отплы́ть, уплыва́ть, уплы́ть; ( от пристани) отходи́ть, отойти́, уходи́ть, уйти́, отва́ливать, отвали́ть -
4 підпливати
= підплисти́; підпливти`1) подплыва́ть, подплы́ть2) ( вверх) поднима́ться, подыма́ться, подня́ться; ( на поверхность - о жидкости) всплыва́ть, всплыть3) ( крочью) подплыва́ть, подплы́ть4) ( вбирать в себя что-нибудь в большом количестве) насыща́ться, насы́титься5) ( чем) перен. покрыва́ться, покры́ться -
5 повідпливати
1) поотплыва́ть, отплы́ть; ( плавно удалиться) поуплыва́ть, уплы́ть2) ( о судах) поотплыва́ть, отплы́ть, поуплыва́ть, уплы́ть; ( от пристани) отойти́, уйти́, отвали́ть -
6 попідпливати
1) подплы́ть2) ( вверх) поподнима́ться, поподыма́ться, подня́ться; ( на поверхность - о жидкости) всплыть3) ( кровью) поистека́ть, поисте́чь, исте́чь4) (проникнуть подо что-нибудь; образовать синяки) поподтека́ть, подте́чь5) перен. покры́ться -
7 підпливати
მიცურვა -
8 підпливати
yaldap yaqınlaşmaq, yaldap kelmek -
9 підпливти
I підпли́втисм. підпливатиII підпливти́см. підпливати -
10 відпливти
-
11 відплисти
-
12 підпливти
-
13 підплисти
-
14 відпливти
см. відпливати1) отплы́ть; ( уезжать) отбы́ть; ( плавно удаляться) уплы́ть2) ( о судах) отплы́ть, уплы́ть; ( от пристани) отойти́, уйти́, отвали́ть -
15 відплинути
см. відпливати1) отплы́ть; ( уезжать) отбы́ть; ( плавно удаляться) уплы́ть2) ( о судах) отплы́ть, уплы́ть; ( от пристани) отойти́, уйти́, отвали́ть -
16 відплисти
см. відпливати1) отплы́ть; ( уезжать) отбы́ть; ( плавно удаляться) уплы́ть2) ( о судах) отплы́ть, уплы́ть; ( от пристани) отойти́, уйти́, отвали́ть -
17 підплисти
см. підпливати
См. также в других словарях:
відпливати — а/ю, а/єш, недок., відплисти/, иву/, иве/ш; мин. ч. відпли/в, лила/, лило/; мн. відплили/; відпливти/, иву/, иве/ш; мин. ч. відпли/в, вла/, вло/; мн. відпливли/; рідко відпли/нути, ну, неш, док. 1) Пливучи, віддалятися від кого , чого небудь. 2)… … Український тлумачний словник
підпливати — а/ю, а/єш, недок., підпливти/ і підпли/сти/, иву/, иве/ш, док. 1) Пливти плавом або на чому небудь, наближаючись до когось, чогось. || перен. Підходити, під їжджати повільно або поважно, ніби пливучи. 2) Пливти плавом або на чому небудь,… … Український тлумачний словник
повідпливати — а/є, а/ємо, а/єте, док. Відплисти (про все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
попідпливати — а/є, а/ємо, а/єте, док. Підпливти (про багатьох, багато чого небудь; у багатьох місцях) … Український тлумачний словник
відпливати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
підпливати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідпливати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідпливати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відчалювати — юю, юєш, недок., відча/лити, лю, лиш, док. Відходити, відпливати від берега (про судна). || Відходити, відпливати від берега на якому небудь судні … Український тлумачний словник
відгрібатися — а/юся, а/єшся, недок., відгребти/ся, бу/ся, бе/шся; мин. ч. відгрі/бся, гребла/ся, гребло/ся; мн. відгребли/ся; док. 1) Відкидати що небудь (землю, сніг тощо) від себе лопатою, руками і т. ін.; звільнятися від землі, снігу тощо. 2) від чого, розм … Український тлумачний словник
відплив — у, ч. 1) тільки одн. Дія за знач. відпливати й відпливти 1), 3). 2) Періодичне (двічі на добу) пониження рівня води в океанах і відкритих морях; прот. приплив. 3) перен. Послаблення якогось процесу, дії, руху, що чергуються з їх піднесенням. ||… … Український тлумачний словник
