-
1 відпирати
I = відіпра́тиотсти́рывать, отстира́ть, отмыва́ть, отмы́тьII = відпе́рти1) ( открывать) отпира́ть, отпере́ть2) отгоня́ть, отогна́ть; ( отодвигать) отти́скивать, отти́снуть; перен. устраня́ть, устрани́ть; ( относить что-нибудь тяжёлое) отта́скивать, оттащи́ть; ( в несколько приёмов) оттаска́ть -
2 підпирати
= підпе́рти1) подпира́ть, подпере́ть; ( укреплять для придания прочности) подкрепля́ть, подкрепи́ть2) ( об ощущении тяжести) безл. подпира́ть, подпере́ть3) (поддерживать, усиливать) перен. подкрепля́ть, подкрепи́ть -
3 попідпирати
подпере́ть; ( укрепить для придания прочности) подкрепи́ть -
4 відіпрати
см. відпирати IIотстира́ть -
5 відперти
см. відпирати I1) ( открывать) отпере́ть2) отогна́ть; ( отодвигать) отти́снуть; перен. устрани́ть; ( относить что-нибудь тяжёлое) оттащи́ть; ( в несколько приёмов) оттаска́ть -
6 підперти
см. підпирати
См. также в других словарях:
відпирати — I а/ю, а/єш, недок., відпе/рти, відіпру/, відіпре/ш, док., перех., розм. 1) рідко. Те саме, що відмикати 1). 2) Силою змушувати відступити назад; відтискувати. 3) тільки док., фам. Віднести щось важке, напружуючись. II а/ю, а/єш, недок., відіпр … Український тлумачний словник
підпирати — а/ю, а/єш, недок., підпе/рти, підіпру/, підіпре/ш, док., перех. 1) Ставити підпори для підтримки чого небудь. || Підтримувати голову, підборіддя і т. ін., підставляючи руку, долоню і т. ін. або опирати, схиляти їх на щось. || у сполуч. зі сл. бік … Український тлумачний словник
попідпирати — а/ю, а/єш, док., перех. Підперти що небудь (про багатьох); підперти багато чого небудь; підперти щось у багатьох місцях … Український тлумачний словник
відпирати — 1 дієслово недоконаного виду відмикати розм. відпирати 2 дієслово недоконаного виду перучи відмивати бруд … Орфографічний словник української мови
підпирати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідпирати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відпираний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до відпирати I і відпирати II … Український тлумачний словник
відпирання — я, с. Дія за знач. відпирати I і відпирати II … Український тлумачний словник
відперти — див. відпирати I … Український тлумачний словник
відпираючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до відпирати … Український тлумачний словник
підперти — див. підпирати … Український тлумачний словник