підморгувати

См. также в других словарях:

• відморгувати — див. відморгати …   Український тлумачний словник

• підморгувати — ую, уєш, недок., кому, до кого і без додатка. 1) Моргати час від часу або кому небудь, звичайно звертаючи чию небудь увагу, натякаючи на когось, щось або кепкуючи з когось, чогось. 2) перен., розм. Те саме, що блимати 1) …   Український тлумачний словник

• відморгувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• підморгувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• моргати — а/ю, а/єш, недок. 1) Мимоволі швидко опускати й піднімати повіки та вії. || Швидко заплющуватися й розплющуватися (про очі). 2) до кого, на кого, кому і без додатка. Подавати знак рухом повіки, брови. || Рухаючи бровами, повіками, залицятися,… …   Український тлумачний словник

• накивувати — ую, уєш, недок., розм. 1) Кивати злегенька або час від часу. 2) Те саме, що підморгувати …   Український тлумачний словник

• підморгнути — ну/, не/ш, док., кому, до кого і без додатка. Однокр. до підморгувати …   Український тлумачний словник

• підморгування — я, с. Дія за знач. підморгувати …   Український тлумачний словник

• під... — Прийменник, який в багатьох випадках переходить в префікс; іноді може звучати як под... і під...; в пеєднанні з словами надає їм нових значень або відтінків нових значень, напр.: підсувати, поднос, подруга, підбородок, подофіцир, под полковник,… …   Словник лемківскої говірки