підмовник

См. также в других словарях:

• відмовник — а, ч. Той, хто відмовляється від чого небудь …   Український тлумачний словник

• підмовник — а, ч. Той, хто підмовляє кого небудь на щось недозволене, підступне, проти когось і т. ін …   Український тлумачний словник

• відмовник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• підмовник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• відмовниця — і. Жін. до відмовник …   Український тлумачний словник

• підмовниця — і. Жін. до підмовник …   Український тлумачний словник

• підбурювач — (той, хто підбурює), підбурник, провокатор, палій, намовник, підмовник, направник, інспіратор Див. тж. баламут 1) …   Словник синонімів української мови