підмовлення

См. также в других словарях:

• відмовлення — я, с. Дія за знач. відмовити 1), 4) і відмовитися 1), 3) …   Український тлумачний словник

• підмовлення — я, с. Дія за знач. підмовити …   Український тлумачний словник

• відмовлення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• підмовлення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• резигнація — Резигнація: відмова від чогось, примирення з долею [29;30] відмовлення від чогось, відречення [44 1] Відречення [XX] Мені здається, що найбільша часть щасливих подруж основана іменно на тій обопільній взаємній резигнації, на поблажливості до… …   Толковый украинский словарь

• аморалізм — у, ч. Заперечення моралі, відмовлення від принципів совісті, честі, справедливості …   Український тлумачний словник

• аскетизм — у, ч. 1) Релігійно етичне вчення, що полягає в проповіді зречення радощів життя, відлюдництва і умертвіння плоті для досягнення моральної досконалості. 2) перен. Надзвичайна стриманість, відмовлення від життєвих благ …   Український тлумачний словник

• відступний — а/, е/. Який пропонується кому небудь як нагорода за відмовлення від прав, вимог і т. ін. || у знач. ім. відступне/, но/го, с. Грошова сума або майнова цінність, що їх одна особа повинна віддати іншій особі, щоб звільнитися від виконання своїх… …   Український тлумачний словник

• денегація — ї, ж. Відмовлення, заперечення своєї вини у суді …   Український тлумачний словник

• зрада — и, ж. 1) Перехід на бік ворога; віроломство, зрадництво. 2) Порушення вірності у коханні, дружбі. 3) Відмовлення від своїх переконань, поглядів і т. ін …   Український тлумачний словник

• непослух — у, ч. Небажання або відмовлення підкорятися кому небудь, слухатися когось; неслухняність …   Український тлумачний словник