підмовлений

См. также в других словарях:

• відмовлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмовити. || відмо/влено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

• підмовлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підмовити …   Український тлумачний словник

• відмовлений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• підмовлений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• підмовленість — ності, ж. Абстр. ім. до підмовлений …   Український тлумачний словник

• підговорений — дієприкметник підмовлений розм., рідко …   Орфографічний словник української мови

• під... — Прийменник, який в багатьох випадках переходить в префікс; іноді може звучати як под... і під...; в пеєднанні з словами надає їм нових значень або відтінків нових значень, напр.: підсувати, поднос, подруга, підбородок, подофіцир, под полковник,… …   Словник лемківскої говірки