підлабузник

См. также в других словарях:

• підлабузник — а, ч. Той, хто підлабузнюється до кого небудь …   Український тлумачний словник

• підлабузник — (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), підлабуза, догідник, прихвостень, лакей, холоп, низькопоклонник, плазун, підчихвіст, підлиза, підлизень, лизоблюд, блюдолиз, мисколиз, лизун, підлипа(й)ло, підшивайло, лакиза, лакуза, підхлібник;… …   Словник синонімів української мови

• літпідлабузник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• підлабузник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• блюдолиз — а, ч., зневажл. Той, хто догоджає кому небудь, підлабузнюється заради власної вигоди; підлабузник …   Український тлумачний словник

• лакей — я, ч. 1) Слуга у панів або при ресторані, готелі (в поміщицькому та буржуазному побуті). 2) перен., зневажл. Людина, яка підлабузнюється, вислужується перед ким небудь; підлабузник …   Український тлумачний словник

• лизоблюд — а, ч., зневажл. Той, хто догоджає кому небудь, підлабузнюється до когось заради власної вигоди; підлабузник …   Український тлумачний словник

• низькопоклонник — а, ч., зневажл. Той, хто плазує перед ким небудь; підлабузник …   Український тлумачний словник

• ницак — а/, ч., діал. Підлий, нікчемний підлабузник …   Український тлумачний словник

• облесник — а, ч. Той, хто улещує, облещує кого небудь; особа, схильна до лестощів. || Підлабузник, підлесник …   Український тлумачний словник

• підлабуза — и, ч. і ж., розм. Те саме, що підлабузник і підлабузниця …   Український тлумачний словник