-
1 відкочуватися
отка́тываться -
2 подкатываться
подкататься и подкатиться підкочуватися, підкотитися, підточуватися, підточитися (о глазах) підкочуватися, підкотитися, закочуватися, закотитися.* * *I несов.; сов. - подкат`итьсяпідко́чуватися, підкоти́тися и попідко́чуватися; (о чувстве боли, тяжести) підступа́ти, підступи́тиIIпідка́чуватися, підко́чуватися -
3 отворачиваться
отворотиться1) відвертатися, відвернутися. Он -вается от меня - він відвертається від мене;2) відгортатися, відгорнутися, відкочуватися, відкотитися, закочуватися, закотитися, закачуватися, закачатися, закасуватися, закасатися, (о коже) залуплюватися, залупитися;3) см. Отвёртываться 1.* * *несов.; сов. - отворот`иться1) відверта́тися, відверну́тися2) см. отвёртываться I 3) -
4 откатывать
откататьI. 1) (окончить катку) кінчати, скінчити качання, (на катке) маґлювання. Срв. Перекатать, Покатать;2) (отвезти) відкатати кого. [Відкатай доктора до міста];3) кого (отвалять, отдуть) катати, відкатати, (сильно) відкатувати кого, боки кому полатати. См. Отдуть, Отвалять.II. Откатывать, откатить -1) відкочувати, відкотити, (о мног.) повідкочувати. [Відкотити колоду від хати. Відкотити колесо до кузні];2) (отвозить на тачках песок, руду) відвозити, відвезти тачкою (-ками) (пісок, руду);3) поїхати. См. Укатить. -ся - відкочуватися, відкотитися. [Яблучко від яблуні не відкотиться].* * *несов.; сов. - откат`итьвідко́чувати, відкоти́ти и повідко́чувати -
5 подваливать
подвалить что к чему, подо что підкочувати, підкотити що до чого и під що, підсувати, підсунути що під що, (подворачивать) підвертати, підвернути, (подсыпать) підсипати, підсипати, підгортати, підгорнути що під що. Не -вайте дров к забору, поломаете его - не підкочуйте, не прикладайте дров до паркану (не привалюйте паркана дровами), бо поламаєте. -вали-ка под колесо камень - підверни лишень під колесо камінь. - лить земли под избу, под забор - підкидати, підсипати, підгорнути землі під хату, під паркан. Рыдван -лил под крыльцо - ридван підкотив(ся) (під'їхав) під ґанок. И -лило-же ему счастье - та й поталанило (пофортунило)-ж йому. Подваленный - підкочений, підсунений, підвернений, підсипаний, підгорнений и т. д. -ться - підкочуватися, підкотитися, бути підкоченим, підсуватися, підсунутися и т. д.* * *несов.; сов. - подвал`ить1) підва́лювати, підвали́ти; (землю, песок) підсипа́ти, підси́пати и попідсипа́ти; (подгребать к чему-л.; окучивать) підгорта́ти, підгорну́ти и попідгортати2) ( прибавлять) підкида́ти, підки́нути, додава́ти, дода́ти3) ( подходить) насува́ти, насу́нути и понасува́ти4) ( причаливать) прича́лювати, прича́лити5) ( подсекать) підсіка́ти, підсі́кти -
6 подкатывать
подкатать и подкатить1) (что-л. катящееся) підкочувати, підкотити, підточувати, підточити, (под навес) заточувати, заточити. [Вози підкочуйте (підточуйте) до комори, будемо навантажувати. Підкотив камінь до хати. Заточи воза під повітку];2) (подъезжать к подъезду) підбігати, підбігти, підкочуватися, підкотитися. [По другий бік вулиці котився візок і підкотився під ворота (Неч.-Лев.)];3) (глаза) підкочувати, підкотити, закочувати, закотити. [Закочувала під лоба очі. Підкочує білки під лоба]. Подкатанный - підк[т]очений; (о глазах) підкочений, закочений.* * *I несов.; сов. - подкат`ить1) підко́чувати, підкоти́ти и попідко́чувати; (повозку диал.) зато́чувати, заточи́ти\подкатывать глаза́ — підко́чувати, підкоти́ти (зако́чувати, закоти́ти) о́чі
2) (подъезжать) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати и попід'їжджа́ти и попід'їзди́ти, підко́чувати, підкоти́ти, ( о повозке) підко́чуватися, підкоти́тися3) (о чувстве боли, тяжести) підступа́ти, підступи́ти, підко́чуватися, підкоти́тися4) (перен.: приближаться) підко́чуватися, підкоти́тисяII несов.; сов. - подкат`ать(рукава, брюки) підка́чувати, підкача́ти, підко́чувати, підкоти́ти, попідка́чувати, попідко́чувати
См. также в других словарях:
відкочуватися — уюся, уєшся, недок., відкоти/тися, очу/ся, о/тишся, док. 1) Котячись, віддалятися вбік або назад від чого небудь. 2) перен. Відступати (про супротивника). || Віддалятися. 3) Текти назад (про хвилі). 4) Відгортатися (про закочені рукава, комір і т … Український тлумачний словник
підкочуватися — I уюся, уєшся, недок., підкоти/тися, очу/ся, о/тишся, док. 1) Котячись, наближатися до кого , чого небудь. || Котячись, потрапляти під що небудь. 2) розм. Під їжджати до кого , чого небудь або під щось, звичайно котячись на колесах. 3) перен.… … Український тлумачний словник
відкочуватися — відкотитися (про закочені рукави, холоші, комір тощо), відсукуватися, відсукатися … Словник синонімів української мови
відкочуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підкочуватися — 1 дієслово недоконаного виду наближатися підкочуватися 2 дієслово недоконаного виду підгортатися … Орфографічний словник української мови
повідкочуватися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відбігати — I відб ігати одбі/гати, аю, аєш, док. Закінчити бігати, бути вже не в змозі бігати. II відбіг ати одбіга/ти, а/ю, а/єш, недок., відбі/гти, одбі/гти, іжу/, іжи/ш; мин. ч. відбі/г, ла, ло; док. 1) неперех. Бігом віддалятися від кого , чого небудь.… … Український тлумачний словник
відкотитися — див. відкочуватися … Український тлумачний словник
відпліскувати — ую, уєш, недок., відплесну/ти, ну/, не/ш, док. Плескаючи, відкочуватися, віддалятися від чогось (про хвилі) … Український тлумачний словник
закачуватися — уюся, уєшся, недок., закача/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Підгортатися або засукуватися, підкочуватися (про край одежі чи її частини). 2) Відчувати запаморочення, нудоту на пароплаві, в літаку і т. ін. під час руху. 3) тільки недок. Пас. до… … Український тлумачний словник
підкотитися — I див. підкочуватися I. II див. підкачуватися I … Український тлумачний словник
